.RU

Василь Стефаник – майстер психологічної новели

=shur@= shura19@yandex.ru

Його новели – як найкращі народні

пісні, в яких нема риторики, ані

сентиментальності, а тільки наочне,

голе, просте, не підфарбоване життя,

дуже часто сумна дійсність, але

оздоблена золотом найправдивішої поезії.

Іван Франко

ВСТУП

Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями.

За останні триста з гаком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу генетично закладених у ній можливостей; спираючись на невмирущі скарби народної творчості, постійно дбаючи про самозбереження й виживання – своє і своєї підвалини – української мови, вона проходила через утиски й труднощі, невідомі літературам, які не зазнавали національного гніту.

Кінець ХІХ - початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури.

Донедавна українську літературу кінця ХІХ - початку ХХ ст. не досліджували комплексно, як систему, не вивчали об’єктивно, із врахуванням усіх мистецьких явищ і фактів, не розкривали широту й різноманітність оновлення стильових особливостей літератури. В останні роки інтерес дослідників-літературознавців до цієї культурної епохи значно зріс, що викликало неоднозначні, інколи навіть діаметрально протилежні погляди на проблему визначення художніх методів та стилів художньої літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Серед теоретичних проблем, висунутих літературним процесом 90-х років ХІХ ст. і початком наступного, можливо, центральною є проблема визначення художнього методу, проблема поєднання традицій та новаторства в літературі.

Українська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. – явище загальноєвропейського типу, і, як така, вписується у той процес зміни типів художнього мислення, методів, стилів, який визначає історико-літературний розвиток майже всіх європейських (у тому числі й слов’янських) літератур цього періоду. Загальновизнано, що в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в усіх європейських літературах розпочиналося становлення модернізму – художньої системи, принципово відмінної від художньої системи критичного реалізму.

В історії української літератури кінець ХІХ – початок ХХ ст. – період, позначений активним протистоянням і поєднанням реалізму й модернізму, традиційного та модерного мистецтва.

На рубежі XIX-XX ст. українська мала проза стала явищем європейського масштабу. Плеяда талановитих новелістів — Коцюбинський, Стефаник, Кобилянська, Черемшина, Винниченко, Яцків — стрімко розширювала естетичні обрії українського письменства, утверджувала нові стильові напрями. В такому блискучому контексті твори Василя Стефаника були зустрінуті найавторитетнішими тогочасними критиками як явище значне і цілковито новаторське. "З Стефаника безперечно цікава постать саме з художнього погляду: ще не вироблена, не вирізьблена, не докінчена навіть, але сильна, — писав С. Єфремов. — У нього широкі можливості: бистре око меткого спостережника разом з незалежною об'єктивністю художника, вміння різко й рельєфно, без страху зачеркнути контури, вложити в них промовистий образ, знайти відповідне слово без зайвої розволіклості, округлити цілу картину яким-небудь загальним штрихом. Люди у нього здебільшого живі в дії, в описах багато руху, широкого захвату, повітря, синіх просторів..."

Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Ця істина міцно утвердилася в нашому літературознавстві. Він найближчий соратник Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, товариш і спільник у творчій та громадській діяльності Леся Мартовича та Марка Черемшини. Творчість Стефаника припадає на кінець ХІХ та початок ХХ століття. Талант письменника найбільше виявився у жанрі соціально-психологічної новели. Основною темою його творів, як і творів Леся Мартовича і Марка Черемшини, що становлять разом із Стефаником так звану “покутську трійцю”, було життя найбіднішого селянства на західноукраїнських землях. З великою силою слова Василь Стефаник зобразив трагедії і драми селян, про яких він говорив: “Я люблю мужиків за їх тисячолітню тяжку історію, за культуру ... За них я буду писати і для них”.

1. Методологія курсової роботи.

1.1. Актуальність теми курсової роботи.

Менше знаємо про нього як про людину. А така інформація теж важлива для глибшого розуміння творчості письменника, для проникнення в таємниці його майстерності. Цікавим видається спогад Василя Костащука, який добре знав Стефаника: “Гарна класична будова тіла, приємні риси обличчя та благородні рухи творили з нього непересічний тип чоловічої краси. Був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою володів, давала змогу йому відкривати найтаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли. Коли говорив, всміхався якоюсь дивною усмішкою: то дивиться з-під брів, то в очі глядів, ніби зазирав у душу. А як оповідав про щось гірке, то чоло морщив і хмурився; тоді здавалося, що от-от з буйної чуприни вилетить іскра і запалить світ”.

Оце вміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало новелам письменника того болю, що гримів, як музика Бетховена. А уривчаста, нервова фраза зближує його творчість з експресіонізмом – літературно-мистецьким напрямом, що розвивався в перші десятиріччя ХХ ст.

Молоде покоління українських письменників, розквіт творчості яких припадає на цей період, під впливом соціально-культурної ситуації в Україні і нового досвіду європейських літератур дедалі більше усвідомлює обмеженість критичного реалізму, необхідність змін, відходу від традиційних проблем і форм їх зображення. Визрівали протест проти натуралізму, вузького просвітянства, “грубого реалізму”, бажання якось наблизитися до новітніх течій європейської літератури, зруйнувати стереотипи і нормативи реалістичного побутописання.

Стефаник Василь — неперевершений майстер психологічної новели. У збірках "Синя книжечка" (1899), "Камінний хрест" (1900), "Моє слово" (1905) та інших відобразив тяжкі умови життя західноукраїнського селянства в Австро-Угорській імперії, практично перемалював всю ту голу бувальщину, котра охоплювала в ті часи бідноту народу в селі.

У низці новел змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення ("Могіпігі", "Дурні баби", "У нас все свято" та ін.).

Отже, з сказаного вище, можна сказати, що актуальність обраної теми полягає у розумінні творів Василя Стефаника, в оцінці становища селянства XIX століття, морального та духовного, соціально-психологічного буття. Я вважаю, що вивчення творчості Стефаника вимагає більших знань з історії України тих часів, для того щоб мати уявлення про дійсні проблеми, з якими зіштовхується автор у своїх творах.

1.2. Огляд критичної літератури.

Своєрідність літературного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ ст. розуміли вже сучасники. У 1901 р. І.Франко пише про традицію й новаторство творчості молодих українських письменників у статті “З останніх десятиліть ХІХ віку”: “Засвоївши літературні традиції своїх учителів, молода генерація письмен­ників, до яких належать О.Кобилянська, В.Стефаник, Л.Мартович, Антін Крушельницький, Михайло Яцків і Марко Черемшина, прагне відображати своєрідність українського життя у зовсім новій євро­пейській манері”. У цій статті І.Франко велику увагу приділяв дослідженню нових особливостей літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., правдиво висвітлив ті риси, що відрізняли “нову школу” літера­тури від “старої”, а в статтях, “Старе й нове в сучасній українській літературі”, “Принципи й безпринципність” та ін. продовжив розмову на цю тему.

Академік О.І.Білецький зауважував, що література кінця ХІХ - початку ХХ ст. – це час народження нової формації реалізму, для якої не знайшли ще вдалої назви, хоч для кожного ясно, що реалізм М.Коцюбинського, В.Стефаника, С.Васильченка та ін. відрізняється від реалізму їхніх попередників: “Це в усякому разі народження нової реалістичної літератури, що живилася ідеалами наукового соціалізму і вела боротьбу проти просвітянства, що вироджувалося, проти декадентства і “чистого мистецтва”.

Сучасні літературознавці, зокрема В.Мельник, М.Наєнко, вважають, що “антинауково було б тракту­вати її (літературу кінця ХІХ – початку ХХ ст.) як органічне продовження класичного реалізму”, що “то був ніякий не реалізм, а те, що пізніше назване модернізмом”.

Сьогодні літературознавці намагаються осмислити процес зміни художніх методів, стилів та напрямів в літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. і трактують його або як продовження критичного (чи, як його ще називають, класичного) реалізму, або як початок модернізму (“ранній” модернізм). Проблема хронологічних рамок українського модернізму і критичного реалізму, а також письменників, яких називають модерністами чи реалістами, залишається дискусійною.

Літературну діяльність Стефаник починає 1890 року. Тоді в журналі “Народ” був опублікований його допис “Жолудки наших робітних людей і читальні”. Протягом 1890-1897 років він пише свої перші “образки”, тобто (пісні) ліричні етюди, поезії в прозі, далі переходить до писання реалістичних новел, в яких змальовує тяжке економічне становище і безправність селян Галичини, різні побутові трагедії і драми, які постають на ґрунті пригнічення, темноти і нужди.


zakon-i-pravo.html
zakon-kak-forma-prava-chast-6.html
zakon-kitajskoj-narodnoj-respubliki-o-predpriyatiyah-s-inostrannimi-investiciyami.html
zakon-lahmana.html
zakon-napolnit-mozhno-lish.html
zakon-o-nalogovoj-sluzhbe-ukraini-chast-3.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/poznavatelnie-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-nachalnogo-obshego-obrazovaniya-municipalnogo-byudzhetnogo-obsheobrazovatelnogo.html
  • ucheba.bystrickaya.ru/poyasnitelnaya-zapiska-k-godovomu-buhgalterskomu-otchetu-oao-astrahanskaya-gazoneftyanaya-kompaniya-2010-g.html
  • knowledge.bystrickaya.ru/nejrobiologicheskij-podhod-k-issledovaniyu-nervnoj-sistemi-cheloveka-pochemu-nuzhno-znat-fiziologiyu-golovnogo-mozga-psihologu-3.html
  • student.bystrickaya.ru/25-organizacionnoe-edinstvo-adigage-i-adige-habze-realnost-adigskoj-etiki-i-eticheskaya-antropologiya-glava.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zadachi-dannogo-obzora-3-klimatologicheskaya-nauka-snizhenie-vibrosov-i-peregovornij-process-4.html
  • abstract.bystrickaya.ru/18-olimpiadi-olimpiadi-17-nedosyagaemij-kubok-127-18-olimpiadi-olimpiadi-operaciya-parus-141-20-bratstvo.html
  • control.bystrickaya.ru/doklad-sdelannij-22-fevralya-2011-g-v-ipf-ran.html
  • holiday.bystrickaya.ru/mo-zhukovskij-rajon-otchet-glavi-administracii-mo-gp-posyolok-vorotinsk-2-fevralya.html
  • uchenik.bystrickaya.ru/12-demaskiruyushie-priznaki-obektov-zashiti-abramov-v-a-torokin-a-a-t61-osnovi-inzhenerno-tehnicheskoj-zashiti-informacii.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/razdel-1-cel-izadachi-duhovno-nravstvennogo-razvitiya-i-vospitaniya-obuchayushihsya-na-stupeni-nachalnogo-obshego-obrazovaniya.html
  • klass.bystrickaya.ru/59-litovskaya-respublika-httpwww-ved-gov-ruvnesheconompagesobzor-innov-klasteri.html
  • zadachi.bystrickaya.ru/nyanya-iagoncharova.html
  • pisat.bystrickaya.ru/tehnika-gipnoza-stranica-26.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/uchebnoe-posobie-dlya-studentov-vuzov-kemerovo-2010-stranica-3.html
  • crib.bystrickaya.ru/hanti-mansijskij-npf-05072012-aohlopkov-k-20-letnemu-yubileyu-mi-vojdem-v-trojku-liderov-sredi-npf-rossii.html
  • lecture.bystrickaya.ru/622-ustrojstvo-burovih-svaj-nesushie-i-ograzhdayushie-konstrukcii-snip-03-01-87.html
  • essay.bystrickaya.ru/doklad-mdou-detskij-sad-76-stranica-2.html
  • portfolio.bystrickaya.ru/osnovnie-empiricheskie-harakteristiki-oshushenij-koncepciya-psihicheskih-processov-i-m-sechenova.html
  • shpora.bystrickaya.ru/zasedanie-ims-ani-2.html
  • laboratornaya.bystrickaya.ru/razdel-i-organizacionnie-osnovi-deyatelnosti-notariata-1-obshie-polozheniya-dokumenti-udostoveryayushie-lichnost.html
  • lesson.bystrickaya.ru/sushnost-politiki-2.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/vvedenie-programma-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya-gorodskogo-okruga-gorod-ufa-respubliki-bashkortostan-na-2011-2015.html
  • notebook.bystrickaya.ru/k-oruzhiyu-k-oruzhiyu-terri-pratchett-stranica-6.html
  • turn.bystrickaya.ru/polozhenie-o-provedenii-respublikanskih-sorevnovanij-po-shahmatam-na-prizi-kluba-belaya-ladya-polozhenie-o-provedenii-respublikanskih-sorevnovanij-po-shashkam-na-prizi-kluba-chudo-shashki-stranica-3.html
  • grade.bystrickaya.ru/modelirovanie-individualnogo-marshruta-samoobrazovaniya-pedagoga-v-oblasti-fizicheskoj-kulturi.html
  • spur.bystrickaya.ru/logicheskie-operacii-v-yazike-rol-apriornoj-informacii-v-tvorcheskom-processe.html
  • thescience.bystrickaya.ru/igor-bunich-stranica-7.html
  • literature.bystrickaya.ru/elektivnij-kurs-mezhdunarodnoe-gumanitarnoe-pravo.html
  • lesson.bystrickaya.ru/shpargalki-po-tehniko-ekonomicheskim-osnovam-selskogo-hozyajstva-chast-4.html
  • education.bystrickaya.ru/35-harakteristika-metodicheskoj-chasti-metodicheskie-ukazaniya-k-vipolneniyu-vipusknih-kvalifikacionnih-rabot-dlya.html
  • exchangerate.bystrickaya.ru/alberto-moravia-chochara.html
  • writing.bystrickaya.ru/cherepno-mozgovie-nervi.html
  • spur.bystrickaya.ru/kratkij-kurs-moskva-2002-vojtov-a-g-istoriya-ekonomicheskih-uchenij-kratkij-kurs-pererabotannij-3-e-izd-m-marketing-2002-103-s.html
  • doklad.bystrickaya.ru/v-transport-i-infrastrukturu-stranica-3.html
  • testyi.bystrickaya.ru/a-n-sorokin-aktualnie-problemi-modernizacii-matematicheskogo-i-estestvenno-nauchnogo-obrazovaniya.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.