.RU

Весілля в духовній культурі українського народу - часть 3

Літописи подають спеціальну весільну термінологію, яка збереглася до наших днів в українській, російській, білоруській мовах у назвах весільних чинів та окремих обрядів. Крім літописів, про весільну звичаєвість XI—XV ст. знаходимо матеріали в староруському письменстві, церковній літературі— проповідях, поученіях, житіях святих, у творах письменників-богословів. Зустрічаються згадки і про весільну обрядовість, яку народ відзначав «с плясанием и гудением и плесканием».

Розвиток весільних обрядів тривав і в період Київської Русі. На нього в значній мірі вплинуло християнство, яке запровадило обряд вінчання, удосконалась структура весілля. Вже існував інтервал у часі між договором про весілля і самим весіллям, а це збігається з весільною звичаєвістю пізніших часів — традиціями сватання, старостів і власне весіллям

Вивчення історичних пам'яток дає підстави висловити припущення, що на Русі існували громадянські закони, гарантовані усталеними звичаєвими традиціями, народмим правом, весільна обрядовість за окремими своїми обрядами і традиціями була близькою до весільних обрядів, що збереглися і виконувались у XIX і навіть XX ст.

У XIV—XV ст. в своєрідних суспільно-економічних і політичних умовах на південно-західних древньоруських землях відбувається формування української народності. Про пам'ятки, які подають згадки про весільну обрядовість XV—XVI ст., збереглося дуже мало відомостей в українській історіографії. Варта уваги в цьому контексті книга Яна Ласіцького «De Russorum.....», яка вийшла друком у Вільно в 1582 р. латинською мовою. В ній поряд з цікавими етнографічними фактами про матеріальну і духовну культуру, заняття селян знаходимо опис українського весілля, ймовірно з Волині.

Автор детально описує обряд висватування дівчини старостами, які кілька разів відвідують її дім, подає обрядовий звичай викрадення дівчат, підкреслює, що молодим не можна жити разом, доки не відбудеться загальна урочистість — весілля. Про церковний шлюб автор розповідає, що він відбувався десь близько одинадцятої години ночі, до храму молодих вели в супроводі сопілкаріви [35, С. 123] що і показує у своїй праці Й. Лозинський.

Відомості про українське весілля, подані Яном Ласіцьким, поки що є найдавніші.

Про джерела, які стосуються весільної обрядовості XVII ст., М. Сумцов говорив: «...исследователь украинского свадєбного ритуала напрасно будет пересматривать обтемистьіе сочинения киевских ученьїх XVII ст., отьіскивая в Них документальньїе указания на малорусскую свадебную обрядность. Он найдет в них лишь сухие наставления о святости брака, о супружеской верности и т. п.» [51; с.185].

З цією думкою не можна повністю погодитися. У документах XV—XVII ст. мало матеріалів, що висвітлюють весільну генеалогію. Проте навіть у суворих церковних поученіях можна відшукати відомості про весільну звичаєвість народу.

Багато матеріалів про народну весільну звичаєвість XVII ст. знаходимо у «Перспективі» К. Саковича і «Ліфосі». Обидва твори мають полемічний

характер. К. Сакович у «Перспективі» всіляко нападає на прийоми богослужіннята обрядовість православної церкви, а автор «Ліфоса» спростовує закиди К. Саковича, захищає, вмотивовує вчення православія. Фактично автори обох полемічних творів, захищаючи обрядовість чи то католицької, чи то православної церкви, порушують питання народної обрядовості й звичаєвості взагалі і весільної зокрема.

З розділів про весільну обрядовість «Ліфоса» і «Перспективи» дізнаємося не тільки про недосконалість церковного шлюбного обряду, про незначний вплив православної церкви на народне весілля в кінці XVI і на початку XVII ст., а й про звичаї і традиції народного весілля.

Багатий матеріал про весільну обрядовість сватання, заручин, весільний поїзд XVI—XVIII ст. дають судові актові книги, а також книги земські, міські (гродські) і магістратські Київського, Волинського, Подільського воєводств.

Для висвітлення історії побуту і соціальних відносин на Україні у XVI—XVIII ст. чимало зробив О.Левицький (1848—1924), незмінний діловод Київської комісії для перегляду давніх актів.

У радянський час заслуги вченого були високо оцінені, і йому присуджено звання академіка. Вся наукова діяльність О. І. Левицького спрямовувалась на висвітлення народного життя XVI-XVIII ст. Переважна більшість праць (а він їх написав 204) присвячена дослідженню народних звичаїв, зокрема весільної обрядовості. О. І. Левицький послідовно виступав як популяризатор народної безрелігійної весільної обрядовості, а церковний шлюб вважав привнесеним, чужим для обрядовості народного весілля. Свої думки він підтверджував численними архівними документами.[23;с.16]

Про давню весільну обрядовість знаходимо відомості також в українському літописанні. Досить цікаві матеріали містить Густинський літопис . Так, у розділі «О идолах» автор, Говорячи про вірування древніх слов'ян, називає божества, яким поклонялися слов'яни в давнину і яких, за його словами, «и до ньшь по нікакихг, странахь величають».

Деякі, щоправда, незначні описи весільних традицій з кінця XVI — початку XVII ст. знаходимо в українській полемічній літературі. У пристрасних публіцистичних творах І. Вишенського, в яких засуджуються гноблення і свавілля представників багатої феодальної, а також церковної верхівки, зустрічаються окремі згадки про весільні традиції: «Да проклятьі будут владики, архиманд-ритьі и игумени, которьіе монастьіре позапустевали и фолварки собе з мест святьіх починили... на местох свя-тмх лежачи, гроши збирают; с тих доходов... девкам своим вено готуіот... барви справуют...».

Історію весільних обрядів українців описав у 1777 р. Г. Калиновський у праці «Описание свадебных украинских простонародних обрядов...», яка поклала початок весільній етнографії. В ній автор відзначає, що весільна обрядовість українців зародилась на основі східнослов’янської [24].

Автор звертає увагу на речі, здавалося б, другорядні, що свідчить про його неабияку спостережливість. Так, Г. Калиновський подає досить вичерпні відомості про весільні страви, описує дуже древню традицію спочатку їсти, а потім пити різні напої. Ця традиція збереглась у гірських місцевостях західних областей України до кінця XIX ст.

Цікаві і спостереження Г. Калиновського про погляди народу на весілля як на громадський акт освячення нової сім'ї.

Однак не можна погодитися з твердженням автора про те, що довесілля «песен никаких не поют». Цю думку спростовують перші збірники пісень початку XIX ст., які подають зразки дуже різноманітного і багатого пісенного репертуару передвесільного циклу (пісні, які співали на заручинах, сватанні, печоглядинах і т. ін.). Г. Калиновський, до речі, не наводить жодної весільної пісні, що значно зменшує вартість етнографічного опису. Про відзначав Й.Лозинський.

У XVIII ст., крім архівних матеріалів і згадуваної роботи Г. Калиновського, відомості про весільну обрядовість знаходимо ще в так званій анкеті-програмі для опису України Ф. Туманського. В пункті 49-му, де говориться про вивчення сімейних обрядів, зокрема весільних.

Цікаві факти про весільну обрядовість публікуються в топографічних описах різних намісництв України, опублікованих у кінці XVIII ст. за ініціативою топографічного комітету в Москві.

Найбільш цінна для етнографів є робота А. Шафонького «Черниговского наместничества топографическое описание...».Подаючи цінні матеріали про життя і побут народу, автор описує вечорниці, забави молоді та весільні традиції. А. Шафонський говорить про поетичну традицію українців супроводжувати весілля піснями та музикою. Збереглась досить цікава пам'ятка кінця XVIII ст. Маємо на увазі віновий лист, або, як його називали, «веновной реєстр» приданого нареченої (1786р.).

Систематичні записи весільної обрядовості почали з'являтися у XIX ст. Малознаним описом української весільної обрядовості початку XIX ст. є опис весілля, зроблений І. Фогорошієм (1786—1834), який опрацював етнографічні матеріали із Закарпатської України (відомий як Іван Бережанин).

Описане І. Фогорошієм весілля відноситься до кінця XVIII — початку XIX ст. Дослідник подає цікаві відомості про пережитки древніх шлюбних звичаїв, зокрема заручення в дитинстві, а також про окремі весільні дійства. Це опис оглядин, заручин, приготування весільної корогви в домі молодого, плетіння вінків у домі молодої, весільний поїзд молодого до молодої, що викликає в уяві похід військової дружини із закличними звуками мисливського рогу чи труби, з пострілами із пістолів, а обряди входу до хати молодої нагадують військову облогу. І. Фогорошій подає лише одну пісню при плетенні вінків, де відчутна вже християнізація весільної обрядовості.

Найчастіше записи весілля робили фольклористи, і весільні матеріали, переважно весільні пісні, фрагментарно вміщувались у численних фольклорних збірниках.

Серед них найбільшу цінність становлять матеріали збірника М. С. Максимовича, де поряд з піснями історичного змісту є розділ, в якому зібрано жіночі пісні. До цього розділу разом з веснянками, обжинковими піснями автор відніс обрядові весільні пісні[24;с.19] відзначив Здоровега.

У 30—40 роках XIX ст. з'являються спеціальні дослідження весільної обрядовості. Серед них заслуговує на увагу робота Й. Лозинського (1807—1889) «Кизкоіе хуезіїе», яка вийшла друком латинським шрифтом, так званим абеЦадлом, у Перемишлі 1835 р. Дослідження И. Лозинськото було фактично першою спробою синтезованого аналізу весільної обрядовості, хоч і локального регіону. Автор в основному розглядає обрядовість Підгір'я (Львівщина), околиць Перемишля і південно-західної території теперішньої Волинської області.


vi-lenin-politicheskij-deyatel-i-chelovek-chast-6.html
vi-magnitogorskij-turnir-yunih-matematikov-stranica-8.html
vi-moralnie-granici-evgeniki-habermas-yu-budushee-chelovecheskoj-prirodi-per-s-nem.html
vi-otpravite-svoego-rebenka-v-federalnij-nemoskovskij-vuz-radio-37-radio-rsn-novosti-17-10-2008-bogdanov-yurij-19-00-37.html
vi-poslednij-krestovij-pohod-lyudovik-svyatoj-i-ego-korolevstvo.html
vi-razdel-drevnij-kitaj-rabochaya-programma-napravlenie-030600-istoriya.html
  • college.bystrickaya.ru/112-scientistskij-tip-filosofstvovaniya-uchebnoe-posobie-k-kursu-filosofiya.html
  • doklad.bystrickaya.ru/vazhnaya-osoba-rasskazannaya.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/9-otchet-o-prodelannoj-rabote-instrukciya-po-organizacii-i-provedeniyu-edinogo-nacionalnogo-testirovaniya-obshie-polozheniya.html
  • literature.bystrickaya.ru/ekskursionnaya-programma-po-moskve-podmoskovyu-zolotomu-kolcu-i-drugim-drevnim-gorodam-rossii.html
  • znanie.bystrickaya.ru/associaciya-filosofskih-fakultetov-i-otdelenij.html
  • zadachi.bystrickaya.ru/moskva-v-xix-stoletii-chast-4.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/vliyanie-psihodinamicheskih-svojstv-uchashihsya-na-uspeshnost-formirovaniya-navikov-i-umenij-v-processe-obucheniya-chast-6.html
  • college.bystrickaya.ru/12-ostrov-tmi-klajv-lyuis-plavanie-utrennego-putnika.html
  • shpora.bystrickaya.ru/zarubezhnij-opit-energoresursosberezhenie.html
  • knigi.bystrickaya.ru/sobitie.html
  • urok.bystrickaya.ru/programma-kursov-povisheniya-kvalifikacii-dlya-professorsko-prepodavatelskogo-sostava-vuzov-rf-devyataya-sessiya.html
  • abstract.bystrickaya.ru/-2-strukturno-funkcionalnaya-rol-bibliotechnoj-assamblei-evrazii-v-formirovanii-evrazijskogo-bibliotechnogo-prostranstva.html
  • thescience.bystrickaya.ru/gosudarstvennaya-registraciya-prav-provoditsya-ne-pozdnee-chem-v-mesyachnij-srok-so-dnya-podachi-zayavleniya-i-dokumentov-neobhodimih-dlya-gosudarstvennoj-registracii.html
  • composition.bystrickaya.ru/ocherk-7-tropoyu-borbi-ditmar-ot-ptolemeya-do-kolumba.html
  • education.bystrickaya.ru/2-sovokupnij-spros-i-sovokupnoe-predlozhenie-uchebno-metodicheskie-materiali-po-kursu-makroekonomika-dlya-distancionnoj.html
  • uchenik.bystrickaya.ru/dokumenti-konferencii-rezolyuciya-po-itogam-konferencii-natovskij-ili-vneblokovij-vektor-dlya-ukraini-perspektivi.html
  • doklad.bystrickaya.ru/upravlenie-federalnoj-sluzhbi.html
  • letter.bystrickaya.ru/monitoring-smi-rf-po-pensionnoj-tematike-4-maya-2010-goda.html
  • occupation.bystrickaya.ru/nalogi-i-nalogovie-reformi-v-rossii-stranica-5.html
  • occupation.bystrickaya.ru/narodnaya-scena-v-gore-ot-uma-uroki-k-s-stanislavskogo.html
  • institut.bystrickaya.ru/tejshebaini-stolica-urartu-a-yu-nizovskij-100-velikih-arheologicheskih-otkritij.html
  • literatura.bystrickaya.ru/scenarij-proektnoj-deyatelnosti-avtor-peremitin-igor-10-a-lapov-anton-8-b.html
  • desk.bystrickaya.ru/perechen-oborudovaniya-v-kabinete-206-plan-raboti-kabineta-himii-na-2010-2011uchebnij-god-zadachi-kabineta-himii.html
  • bystrickaya.ru/znachenie-truda-v-ugolke-prirodi-dlya-razvitiya-lichnosti-rebenka-s-otkloneniyami-v-razvitii-rechi.html
  • institut.bystrickaya.ru/strukturnij-analiz.html
  • diploma.bystrickaya.ru/vozmozhna-li-edinaya-evropejskaya-ili-mirovaya-civilizaciya-chast-3.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/ugresha-b-mbaloyan-a-gkolmakov-m-i-alimov-a-mkrotov-nanomateriali-klassifikaciya-osobennosti-svojstv-primenenie-i-tehnologii-polucheniya-moskva-2007-stranica-3.html
  • crib.bystrickaya.ru/gospodstvo-rabochego-perevod-s-italyanskogo-v-vvanyushkinoj-izdatelstvo-vladimir-dal-2005-v-vvanyushkina.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-informatika-dlya-7-9-klassa.html
  • vospitanie.bystrickaya.ru/zamestitel-predsedatelya-ob-obrazovanii.html
  • uchit.bystrickaya.ru/steht-im-www-zur-lehreuntersttzung-zur-verfgung-sovremennie-problemi-metodologii-istoricheskoj-nauki-i-prepodavaniya.html
  • institut.bystrickaya.ru/tehnologicheskij-process-izgotovleniya-detali-valik-termoregulyatora.html
  • education.bystrickaya.ru/30-komediya-plavta-hvastlivij-voin-hudozhestvennie-osobennosti-i-svoeobrazie-19-voprosi-vospitaniya-na-primere-komedii-aristofana-oblaka-25.html
  • notebook.bystrickaya.ru/investicionnij-proekt-5-proekta.html
  • laboratory.bystrickaya.ru/vozniknovenie-marketinga-principi-marketinga.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.