.RU

Весілля в духовній культурі українського народу - часть 8

У період від сватання до оглядин була можливість обдумати рішення про одруження, і тому на заручинах закріплювалося досягнення остаточної згоди на шлюб.

Назва «заручини» походить від обрядового з'єднання рук молодих на хлібі, зерні, що, за народним звичаєм, набирало юридичної сили. Наприклад, на Полтавщині, Черкащині саме на заручинах молода перев'язувала старостів рушниками. На Київщині у весільній пісні йдеться про те, що парубок також отримував рушник, а на додачу ще й хустку:


Два рушнички - старостам,

Третій — молодому;

Іще йому подарую

Хусточку шовкову.

Подивлюсь на молодого,

Йому усміхнуся,

Та з Василем молоденьким

Навік заручуся.

Заручини за своєю структурою і функціями нагадували весілля. Молодий і молода з дружками запрошували гостей, сватів і родичів до хати молодої, де відбувалися церемонії поєднання двох родів. Власне, довкола цієї ідеї і вибудовувалася вся передвесільна обрядовість[35;с.30] зазначив Лозинський. Вона включала три основні ритуальні дії: посад, благословення та обдарування.

Під час церемонії посаду молоді висловлювали взаємну згоду на шлюб, який освячувався двома родами. Символами єднання були рушник та хліб. Молодих виводили на посад, старший староста накривав рушником хліб, що лежав на столі, клав на нього руку дівчини, зверху - руку хлопця і перев'язував їх рушником. Після цього молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками. У Карпатах, де збереглися більш архаїчні обряди, цей ритуал здійснювала мати дівчини: вона обсипала молодих пшеницею та білою вовною і подавала їм мед, котрий символізував єдність молодих та їхніх родів.

Потім починалося урочисте благословення молодих їхніми батьками. Останні, за звичаєм, сідали на лаву, застелену кожухом (символ благополуччя родини), а староста підводив до них молодих за хустку: один кінець він тримав сам, а два інших - молоді. Батьки хлібом-сіллю тричі благословляли наречених, а молоді, стоячи на рушнику, тричі вклонялися батькам, приймаючи благословення. По закінченні родичі обмінювалисяподарунками, а головне - обдаровувалинаречених; як правило, не обходилися рушниками та хустками, а дарували хто худобу, хто клапоть землі.

Традиція ставати молодим на рушник дійшла до наших днів. Цей обряд існує і під час офіційної реєстрації шлюбу у палацах одруження.

На ознаку того, що дівчина і хлопець заручені, вони обмінювалися перснями і, крім того, отримували певні атрибути: наречений - барвінкову квітку, наречена - червону стрічку або квітку (на Буковині - траву). Дівчина після заручин до весілля ходила прибрана в квіти, стрічки.

Звідси, мабуть, і прислів'я:

"Гарна дівка, як засватана".

У багатьох місцевостях України аж до XXст. з часу заручин жених користувався правом ночувати в хаті нареченої. Мати в першу ніч після заручин сама стелила ліжко молодим.[6;с.34]

Між заручинами та весіллям відбувалася підготовка до торжества, обставлена низкою обрядів. Основними тут були дівич-вечір(або барвінкові обряди), бгання(замішування) короваю.

Для Західної України більш притаманними були барвінкові обряди, для Східної - коровайні. На Поділлі поєдналися обидва обряди: молода із дружками у п'ятницю йшла до лісу за барвінком, і того ж дня родичі та сусіди сходилися на випікання короваю.

Ці два весільні обряди мають єдине і дуже давнє коріння, пов'язане з поклонінням культові рослин та предків.

В українців вічнозелений барвінок завжди вважався символом вічності кохання та шлюбу і, природно, одним із головних елементів весільної обрядовості. Збирати: барвінок ішли у супроводі музик із хлібом, вівсом та горілкою.

У Галичині прийнято було йти по барвінок усією молодіжною громадою, на Бойківщині молода йшла з дружками та малим хлопцем, на Закарпатті - лише дружки молодої та молодого, а на Наддніпрянщині -невелика група молоді, котра мала виготовити вінок як прикрасу до короваю. Виготовлені з барвінку вінки іноді мазали медом, додавали кілька зубців часнику (як оберегуючий знак), вплітали китиці вівса, клали вінки на хліб і несли їх до батьків на благословення. В західних районах: більш поширеними були вінки, котрі плели у так звані барвінкові дні.

Барвінковий вінок виплітали тільки тим, хто вступав у шлюб вперше. Обруч для нього робили з пагінця солодкої яблуні. Готовий вінок прикрашали колосками вівса і виносили в комору.

На Гуцульщині вінок змащували медом і вкривали позолотою. Дівчина не знімала його аж до шлюбу, навіть спала у ньому, бо, якщо вінок пропаде, - не буде щастя у подружньому житті. Вінками не тільки прикрашали молодих та дружок, а й вдягали на руки всім, кого запрошували на весілля.[6;с.36]

У східних та центральних районах України більш поширеним передвесільним обрядом був дівич-вечір(дівичник, вечорина, дружбини, пироги та ін.), також пов'язаний із барвінковими обрядами.

Дівич-вечір влаштовували напередодні весілля як символ прощання з самотнім життям, і робили це окремо в оселях молодої та молодого. Особливою ліричністю визначалися такі вечори у дівочій громаді. Саме там «завивали» весільне гільце (вільце) - вишневу чи соснову гілку, прикрашену стрічками та жмутками колосків, -символ незайманості, краси та молодості. При цьому дотримувалися традиції, щоб деревце мало непарну кількість гіллячок.

Гільце шукали і вирубували хлопці-бояри, рідше (на Покутті) гільце мусив вирубати для молодої сам молодий. Церемонія виття гільця була дуже урочистою. Найчастіше першими його прикрашали молода або молодий. Опісля вили гільце дружки, дівчата, свахи. Бажаючи вірної любові молодому подружжю, дружки оспівували в пісні «зіллячка» весільного гільця, яким приписувалась магічна сила у здійсненні цих побажань:


Ми гілечка вили,

Три зіллєчка клали:

І руту, і м 'яту,

Хрещатий барвінок,

Пахучі васильки,

Калинові вітки,

Щоб любилися дітки.

Виготовляли тут і квітки та вінки для молодих. Одягання вінків супроводжувалося певними ритуалами: на долівці розстеляли біле полотно, на нього ставили хлібну діжу, зверху клали подушку, і на все це сідала молода, яку мав розплести молодший брат.

Після розплітання коси дівчата прикрашали голову молодої весільним вінком, якому належала особлива роль у весільному обряді.

Весільний вінок нареченої символізував її квітучу красу та молодість, був він барвистим, яскравим. У деяких місцевостях до весільних вінків вплітали пофарбоване в яскраві кольори пір'я та квітки з червоних стрічок, ці квітки пізніше почали замінювати паперовими, восковими або стеариновими.

На Слобожанщині вінок нареченої робили зі штучних квітів; на Буковині й Покутті - з кольорових стрічок, ґерданів, квітів, пір'я, намистин. Гуцулка на весілля готувала собі «барвінковий вінок» - твердий каркас, на який між зеленим листям нашивалися яскраві квіти з паперу, гарусу, тканини, воску і т. ін. хліб-коровай. Обрядове печиво випікали колективно з продуктів, які зносилися учасниками весілля.

На коровай запрошувалися декілька жінок, якізвалися «коровайниці». Ідучи по селу, вони співали:

Марусина мати

По сусідоньках ходить,

Сусід своїх просить:

Да сусідоньки мої,

Прибудьте до мене,

Та до моєї хати,

Та до мого дитяти

Коровай бгати.

Найчастіше випікали короваї у сім'ях обох молодих і ділили їх під час дарування. Проте в окремих лемківських селах або на українсько-російському погра-ниччі коровай випікали лише в молодого, а потім йшли з ним до молодої.

Як свідчать записи про весілля XIXст., короваї спочатку були житніми, як й інше весільне печиво. Традиція випікати короваї з пшениці з'явилася пізніше. Короваю надавалося глибоке символічне значення: єднання молодих у сім'ю та їхній перехід до вищої соціальної групи, об'єднання двох родин, продовження роду, плодючість тощо. Усе, що стосувалося короваю, набувало й магічного значення. Саджаючи коровай у піч, співали:

Стелися хмеленьку, на ліску,

Родися, пшениченько, на піску,

Густая, буйная - на ниві,

Частії снопочки на жниві,

Да високі стоги на гумні,

Вищий наш коровай на столі.

Найбільш поширеною формою короваю в Україні була висока кругла паляниця, оздоблена квітами, шишками, пташками з тіста. Все це в народному уявленні символізувало багатство, плодовитість, подружню вірність. На значній території (західні та південно-східні області) весільний хліб випікали у вигляді деревця чи гілочок з відповідними назвами: коровай, гільце, теремок, дивень, дівування, ріжки.

Різновидом короваю в Подністров'ї та на Закарпатті були круглі плетені калачі з отвором посередині під назвами: крученик, калач тощо. На Гуцульщині -сирні калачі - малі і великі.

Ще однією формою печива на весілля були різноманітні вироби прямокутної, продовгуватої, плетеної форми, прикрашені барвінком, калиною, колосками жита чи пшениці. Ці вироби називаються калач, лежень, батько, покраса, пара, полюбовники[6;с.38]це підкреслювала Борисенко у своїх працях.

Характерним весільним печивом були також шишки, що ними обдаровували коровайниць, гостей, весі-льну челядь, молодь, яку не частували короваєм. Шишок звичайно випікали не менше двохсот.

До короваю співали багато обрядових пісень (особливо в центральних областях), коментуючи хід самого обряду, починаючи від вчинення і замішування тіста.

До найдавніших традицій відноситься і та, коли коровай випікається тіткою молодого чи молодої і врочисто переноситься до весільного дому.

Починалася церемонія приготування короваю благословенням матері під супровід пісень, що передавали радість роду з приводу одруження. Коровайниці співали:


vi-smerdyakov-f-m-dostoevskij-bratya-karamazovi.html
vi-teoriya-realizacii-marksa-sobranie-sochinenij-pechataetsya-po-postanovleniyu-centralnogo-komiteta.html
via-gra-chast-2.html
vibor-brachnogo-partnera.html
vibor-i-kompleksirovanie-programm-vospitaniya-obrazovaniya-i-razvitiya-vospitannikov-tehnologij-i-metodicheskih-posobij.html
vibor-i-plod-belov-v-i-nauka-o-dushe-i-zhizni-doc.html
  • education.bystrickaya.ru/33-plani-budushej-deyatelnosti-emitenta-otchet-otkritogo-akcionernogo-obshestva-kazanskij-mediko-instrumentalnij-zavod.html
  • textbook.bystrickaya.ru/k-s-stanislavskij-k-s-alekseev-1863-1938-k-100-letiyu-so-dnya-rozh-deniya-po-risunku-v-efanova-emblema-mhata-chajka-sero-zelyonaya-2805-4-kop-aktyor-malogo-teatra-osnovopolozhnik-realizma-v-russkom-scenichesko.html
  • kontrolnaya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-disciplini-issledovaniya-kernovogo-materiala-neftegazovih-skvazhin-napravlenie-specialnost-oop.html
  • education.bystrickaya.ru/214-sovershenstvovanie-proceduri-formirovaniya-i-realizacii-vedomstvennih-i-dolgosrochnih-celevih-programm.html
  • assessments.bystrickaya.ru/ekonomiko-matematicheskoe-modelirovanie-realizacii-trudovogo-potenciala-regiona.html
  • credit.bystrickaya.ru/organizaciya-uchebnogo-processa-uchebno-metodicheskij-kompleks-dlya-specialnosti-061100-menedzhment-organizacii-irkutsk.html
  • thesis.bystrickaya.ru/pravila-matematicheskogo-boya-matematicheskij-boj.html
  • literatura.bystrickaya.ru/sobraniem-kreditorov-oao-barnaulskij-likero-vodochnij-zavod-2009-g-stranica-17.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/v-promezhutochnij-kontrol-programma-disciplini-sociologiya-predprinimatelstva-dlya-specialnosti-020300-sociologiya.html
  • notebook.bystrickaya.ru/informatika-i-ikt-analiz-rezultatov-probnogo-testirovaniya-obuchayushihsya-9-klassov-po-predmetam-gosudarstvennoj.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/variant-utp-dlya-ikt-aktivnih-pedagogov-programma-dopolnitelnogo-professionalnogo-obrazovaniya-povisheniya-kvalifikacii.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/razdel-o-politicheskih-pravah-i-svobodah-okazalsya-doklad-upolnomochennogo-po-pravam-cheloveka-v-rossijskoj-federacii-za-2009-god.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-dlya-studentov-specialnosti-060101.html
  • predmet.bystrickaya.ru/sibirskij-federalnij-universitet-i-ufas-podpisali-soglashenie-o-sotrudnichestve.html
  • ekzamen.bystrickaya.ru/sabati-tairibi-abdesh-zhmadlov-ozikre-sjglkter-romaninan-masati.html
  • upbringing.bystrickaya.ru/masterstvo-rechevih-harakteristik-dejstvuyushih-lic-znachenie-avtorskih-remarok-analiz-vtorogo-dejstviya.html
  • tasks.bystrickaya.ru/2uchebnie-posobiya-centra-professionalnoj-perepodgotovki-1-uchebnie-posobiya-tusura-3.html
  • control.bystrickaya.ru/dokazatelnaya-medicina-obosnovala-semiotiku-zabolevanij-pri-razlichnih-zabolevaniyah-no-nauchnogo-obosnovaniya-simptomov-net.html
  • turn.bystrickaya.ru/podgotovka-specialistov-so-znaniem-vostochnih-yazikov-programma-5-dekabrya-2000-g-utrennee-zasedanie-vstupitelnoe.html
  • pisat.bystrickaya.ru/tadau-pn-badarlamasi-zhalpi-orta-blm-beretn-mektept-oamdi-gumanitarli-baitindai-10-sinipa-arnalan-aza-debiet-pn-bojinsha-badarlama-tsnk-hat.html
  • letter.bystrickaya.ru/nevena-mircheva-tema-stroitelstvo-stroitelen-kontrol.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/poslednij-parad-nastupaet-kniga-predstavlyaet-soboj-sbornik-istoricheskih-materialov-posvyashennih-samoj-geroicheskoj.html
  • essay.bystrickaya.ru/ekzistencialnij-analiz.html
  • gramota.bystrickaya.ru/vzglyad-putinu-nuzhno-15-minut-07052008-0000-grizlov-b-v-monitoring-smi-8-maya-2008-g.html
  • university.bystrickaya.ru/g-gegel-o-b-empiricheskom-bazise-filosofii.html
  • textbook.bystrickaya.ru/instrukciya-po-ohrane-truda-pedagoga-obshie-trebovaniya-bezopasnosti.html
  • exchangerate.bystrickaya.ru/aziatskij-bank-razvitiya-harakteristika-istoriya-sozdaniya-celi-zadachi-rol-osobennosti-i-perspektivi-razvitiya.html
  • znanie.bystrickaya.ru/bazi-dannih-v-istoricheskih-issledovaniyah-annotaciya-osnovnoj-obrazovatelnoj-programmi.html
  • studies.bystrickaya.ru/lichnost-ivana-groznogo.html
  • institut.bystrickaya.ru/tld-zhoari-mektepte-oitu-dstemes.html
  • universitet.bystrickaya.ru/tablici-metodicheskaya-instrukciya-mi-2-5-01-2011-obshie-trebovaniya-k-postroeniyu-i-oformleniyu-uchebnoj-tekstovoj-dokumentacii.html
  • report.bystrickaya.ru/k-irovogradskaya-ulica-d22-a.html
  • diploma.bystrickaya.ru/vospitanie-i-obuchenie-v-drevnerusskom-gosudarstve-hi-xv-vv-chast-6.html
  • znanie.bystrickaya.ru/46-oformlenie-dela-numeraciya-listov-instrukciya-po-arhivu-v-administracii-prezidenta-i-pravitelstva-chechenskoj-respubliki-i.html
  • shpora.bystrickaya.ru/zayavki-na-uchastie-v-aukcione-podannie-s-opozdaniem-dokumentaciya-ob-aukcione-47.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.