.RU

Вивчення оповідань Володимира Винниченка - часть 2

Деякі подробиці, що стосуються Федькових звичок, зустрічаються і в спогадах про Володимира Винниченка, - тим самим підтверджується їхня достеменність. Федько сидить у себе на воротях, як “Соловей – Розбійник на дереві, і дивиться. Він усе любить або по кришах лазити, або на воротях сидіти. Ворота високі, і там ніби скринька така зроблена. У тій скриньці й засада Федька.” Це – з оповідання про “халамидника”.

А ось рядок із спогадів, що виглядають як коментар до цитованого фрагмента: “над ворітьми подвір’я була дерев’яна скриня, в якій любив сидіти малий та слідкувати за тим, що робилося навкруги, не будучи помічений ніким. І коли хтось із дітей вертався з чимось їстівним, за чим посилала чужа мати, то малий Володимир, граючись у Солов’я – Розбійника, зненацька вистрибував зі своєї схованки й вимагав данини. Він ніколи не забирав усього, а тільки невелику частину. І це не від жадності до ласощів, але для того, щоб показати свою силу, владність. Коли бідний данник починав плакати, Соловей Розбійник вертав йому відібране, давав потиличника й відпускав.” [8;15]

І разом з тим, цей “Соловей – Розбійник” – Федько – надзвичайно приваблює своєю гордою вдачею, великодушністю, готовністю в скрутну хвилину махнути рукою на себе самого заради товаришів, яких він “не любить видавати”. Або, згадаймо, з якою гідністю приймає він тяжку батькову кару за свої більші й менші гріхи. Федько, пише автор, “не як всі діти поводиться”. В його характері й справді є щось неординарне. Відчайдушність, зухвалий виклик, загальноприйнятим звичаям і звичкам (внаслідок чого оточення сприймає його як “жахливу дитину”), правдолюбство, якась зворушлива людяність, що криється за екстравагантними вчинками...

Читача оповідання може вразити Федькова мати: якимось холодом віє від її постаті, від слів, які вона кидає синові. Зрозуміло, що вона боїться злої волі хазяїна будинку, який будь-коли може вигнати помешканців з квартири, але все-таки...”Мужиченя”, “мурло ти репане”, “з свинопасами тобі гратися а не з благородними дітьми”... А до всіх цих прокльонів ще й невдоволення тим, що батько б’є Федька, явно жаліючи малого. Чи не правда, перед нами образ, який виламується з традиційного ряду (якщо мати на увазі те, як любовно змальовано матерів Кармелюка, Чіпки, “маленького грішника” Дмитрика у відомих творах Марка Вовчка, Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського). Що все це означає, коли йдеться про твір, у якому стільки автобіографічних рис? Хтозна. [26; 146]

Навчатися Володимира віддали до народної школи. Шкільні премудрості виявилися для нього нескладними. “Будучи од природи до всього цікавим, а до того ще й талановитим, без особливих труднощів йде він першим учнем протягом всього часу вчення в школі. Се до певної міри рішило його долю й на будуче. На його здібності звернула увагу учителька народної школи і порадила батькам не лишати хлопця без дальшої освіти, а оддати його на науки в якусь середню школу.” [26;146]

Так Володимир невдовзі переступив поріг Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії. Єлисаветградська чоловіча гімназія була одним з кращих освітніх осередків краю. Разом з іншими учнями Володимир Винниченко вивчав тут закон божий, російську, латинську, грецьку, німецьку та французьку мови, історію, географію, фізику, логіку, космографію, ходив на уроки гімнастики й співів. Серед викладачів, які навчали цих предметів, були талановиті педагоги: математик К. Ю. Кеплеєвич, латиніст П. Д. Дубняков, викладач російської словесності М. П. Крижанівський.

Можливо, бігаючи до народної школи, на вулицях біля Інгулу зустрічав малий Володимир тодішніх єлисаветградських українофілів, у діяльності яких виявляла себе народна стихія цього степового краю на півночі Херсонщини.

Стихія та захоплювала і його. Зневага до українського, презирство до мужицького викликали в нього протест. На все життя запам’ятав, як григорівський поміщик Бодіско бив батька. Одному своєму героєві Винниченко згодом віддасть слова, які міг би сказати про себе самого: “Я був хворобливо вразливий на критику, на глум з себе.” Володимирові не раз зауважували, маючи на увазі його простий одяг і українську мову, а він тій зверхності кидав свій напівхлоп'ячий виклик.

Документа про закінчення Єлисаветградської гімназії Володимиру Винниченко не видали.

Про роки навчання в гімназії у Володимира Винниченка залишилися недобрі спомини. Цікаво, що й герої Винниченкові згадують свою гімназійну пору без особливого пієтету. Провалені іспити, непорозуміння з адміністрацією, незавершене навчання...

Історію цього протистояння Ю. Тищенко подає в дещо “героїзованому” ключі. “Свідомо чи несвідомо, Винниченко гостро ставав в оборону свого мужицького походження і фізично і поводженням. Він навмисне підкреслював те, що походить з селянського роду і свідомо говорив своєю українською мовою як з товаришами-гімназистами, так і з учителями. Вже тоді в його думках зародилося питання; чому ж так, що мова, якою говорять його батьки і більшість людей, забороняється чи висміюється. Вже тоді склалася і та думка, що це вороги народу. Цю думку ще більше стверджували гімназіальні вчителі, що просто таки переслідували його за мужицтво. Вже в другому класі Володимир Винниченко побачив, що з тієї боротьби він не може вийти переможцем. Він мусив або скоритись, відректись од своєї мови, перевернутись на пана, або ж кинути гімназію. Завзятість дитяча не дозволила йому зробити першого, і він залишив науки і ждав, що його увільнять зовсім. Але його залишили на другий рік. Під впливом батька і брата він лишився надалі в гімназії. [10.8]

Почалися роки завзятої боротьби за свої права з учительством. Що далі, то боротьба поширюється, і вже в середніх класах гімназії Володимир Винниченко з кращими товаришами по гімназії, що переходять на його бік і під його вплив, закладає гурток, який починає боротьбу за людські права свої, як і того, щоб виступити серед народу і розкрити йому очі на всі кривди, які йому чинять пануючі класи, та повести до боротьби за кращу долю. Так йшло до кінця сьомого класу. В сей же час назріває у Володимира Винниченка сила непорозумінь із начальством. І після великої суперечки він ставить ультиматум: щоб йому видали свідоцтво, що він скінчив сім класів гімназії, а також, щоб видали документи його без поміток, бо в ті часи начальство, увільняючи учня, робило часто такі помітки на документах, що хлопцеві далі вже не було змоги вчитись.

Начальство, бачачи вплив Володимира Винниченка на учнів і щоб позбавитись його, згодилось на таку умову. [26; 145]

Але потрібно було подовжувати навчання. За документом про освіту Володимир Винниченко подався в містечко Златопіль, розташоване не межі Київської і Херсонської губерній. Володимир складає екстерном іспити у Златопільській гімназії, - затяжний гімназійний сюжет прийшов, таким чином, до благополучного завершення.

За свідченням Ю. Тищенка, літо цього року Винниченко провів у мандрах. Вже тоді пробуджувався його потяг до літературної творчості, який потребував життєвих вражень і знань. Стати на кілька місяців пілігримом Володимир вирішив, напевне, за прикладом Максима Горького: по його “ходіння по Русі” відомо тоді було багатьом, а після виходу в світ “Очерков и рассказов” (1898р) слава їх автора стрімко зростала. Твори популярного російського письменника, поза всяким сумнівом, входили до лектури молодого Володимира – пор це можна судити з його ранніх новел, на яких явно позначився горьківський вплив.

Але були в нього й інші захоплення. Читання поповнювалося творами Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного ; поруч у Єлисаветграді, жили й працювали на культурно-громадські ниві корифеї українського театру – М. Кропивницький, брати Тобілевичі... Відомі нам твори (поема “Софія”, новела “Народний діяч”) Володимир Винниченко писатиме, маючи за зразок “Катерину”, “Бурлачку”, повісті Панаса Мирного...

Перші літературні проби Володимира Винниченка відносяться до часу його навчання в Єлисаветградській гімназії (1899 рік, а то й раніше). В ту пору було, зокрема, написано поему “Софія” (пізніше назва “Повія”). Винниченко намагається зав’язати творчі контакти з редакцією львівського журналу “Літературно-науковий вісник”. Але заявив по себе письменник оповіданням “Сила і краса”: з нього, власне, й починається літературна біографія Володимира Винниченка.

Дев’ятнадцяте століття закінчилося. Український національно-культурний рух на зламі століть різко політизується. Молодь уже не задовольняється етнографізмом і суто просвітницькою роботою. Виникають українські політичні партії, які висувають демократичні гасла, заносять до програм ідею автономії України. Настає нова ера в житті майбутнього письменника.

Мандрівка по Україні утвердила бажання Винниченка стати освіченим чоловіком. Блискуче витримав іспит в Златополі, він їде до Києва і вступає на юридичний факультет університету.

Молодість, сила, енергія, певний життєвий досвід не дозволяють студенту бути осторонь тих подій, які бурхливо несе ХХ століття. Він вступає до української студентської громади, стає членом місцевої організації Революційної української партії, веде активну пропаганду, пише численні брошури, прокламації, листівки.

Через деякий час в романі “По-свій” Винниченко напише:

Ми революціонери, націоналісти,

жертвуємо спокоєм, молодістю,

Всім життям за ідею справедливості,

за бажання помогти ображеним

і знедоленим, ми такі гуманні

з людськістю, чому ми такі жорстокі

з одиницями, чому ми байдужі

до щастя, навіть нещастя,

до невеличкої скромної радості

найближчих свої товаришів? Невже

то правда, що щастя людськості


zhitie-protopopa-avvakuma-im-samim-napisannoe-kak-avtobiograficheskij-zhanr-chast-3.html
zhitie-protopopa-avvakuma-im-samim-napisannoe-kak-avtobiograficheskij-zhanr-chast-9.html
zhitie-svyatogo-andreya-hrista-radi-yurodivogo-zhitiya-svyatih-tom-10-oktyabr.html
zhitie-svyatogo-ioni-arhiepiskopa-novgorodskogo-zhitiya-svyatih.html
zhitie-svyatogo-stefana-carya-serbskogo1-zhitiya-svyatih-tom-12-dekabr.html
zhitiya-svyatih-tom-6-iyun.html
  • vospitanie.bystrickaya.ru/zakoni-pojdut-kak-po-maslu-radio-10-mayak-12-01-2005-novosti-17-00-00-maksimova-10.html
  • laboratory.bystrickaya.ru/valter-benyamin-berlinskaya-hronika.html
  • report.bystrickaya.ru/kniga-udostoena-premii-imeni-v-m-behtereva-za-1960-g-stranica-12.html
  • kontrolnaya.bystrickaya.ru/razdel-iii-koncepciya-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya-oblasti-na-2006-god-novgorodskie-vedomosti18-01-2006.html
  • notebook.bystrickaya.ru/issledovanie-elektroprivoda-peremennogo-toka-65-realno-sushestvuyushaya-poro.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/b3v12-psihologiya-semi-i-semejnogo-konsultirovaniya-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-oop-bakalavriata.html
  • write.bystrickaya.ru/generaciya-vodoroda-pri-osushenii-bassejna-viderzhki-vo-vremya-avarii-s-dlitelnim-obestochivaniem-na-aes.html
  • education.bystrickaya.ru/23-seksualnoe-nasilie-osobo-opasnaya-forma-zhestkogo-obrasheniya-s-nesovershennoletnimi.html
  • vospitanie.bystrickaya.ru/zhizn-s-riskom-dlya-zhizni-parlamentskaya-gazeta-zhuravlev-valerij-30062005-115-str-16.html
  • holiday.bystrickaya.ru/nachalo-knigi-vecher-vospominanij-ob-ioanne-pavle-ii.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/53planiruemie-rezultati-vospitatelnoj-deyatelnosti-prikaz-34-ot-04-04-2011-osnovnaya-obrazovatelnaya.html
  • composition.bystrickaya.ru/ooo-nauchno-tehnicheskij-kompleks-kriogennaya-tehnika-mi-radi-predstavit-vashemu-vnimaniyu-informacionnij-sbornik.html
  • obrazovanie.bystrickaya.ru/primernaya-programma-naimenovanie-disciplini-fiziologiya-rastenij-rekomenduetsya-dlya-napravleniya-podgotovki.html
  • teacher.bystrickaya.ru/glava-20-nravstvennoe-vospitanie-harlamov-i-f-pedagogika.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/programma-razvitiya-obrazovaniya-municipalnogo-obrazovaniya-prigorodnij-rajon-na-2011-2015gg-s-oktyabrskoe-2011g.html
  • znanie.bystrickaya.ru/alifaticheskie-amini.html
  • ucheba.bystrickaya.ru/prikaz-zaregistrirovan-v-minyust-rossii-ot-25-oktyabrya-2011-gn-22118-29-avgusta-2011-g.html
  • composition.bystrickaya.ru/poluchenie-nalichnih-denezhnih-sredstv-v-valyute-rossijskoj-federacii-ili-inostrannoj-valyute-na-territorii-rossijskoj-federacii.html
  • occupation.bystrickaya.ru/mezhotraslevie-pravila-po-ohrane-truda-pravila-bezopasnosti-pri-ekspluatacii-elektroustanovok-pot-r-m-016-2001-rd-153-34-0-03-150-00-stranica-3.html
  • university.bystrickaya.ru/eta-kniga-posvyashena-avantyuristam-odni-iz-nih-ispitivali-sudbu-stanovyas-piratami-drugie-poyavlyalis-pod-chuzhimi-imenami-odni-stroili-finansovie-piramidi-i-pl-stranica-67.html
  • uchit.bystrickaya.ru/tema-paradoksi-i-sofizmi-avtorskaya-programma-elektivnogo-kursa-dlya-9-klassa-po-teme-logika.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zhenshina-po-otnosheniyu-k-svoim-detyam-zhenshina-imeyushaya-detej-roditelnica.html
  • tests.bystrickaya.ru/masshtab-realizacii-dannogo-napravleniya-v-vuze-otchet-po-proektu-obobshenie-opita-uchastiya-vuzov-rossijskoj-federacii.html
  • knigi.bystrickaya.ru/soderzhanie-disciplini-programma.html
  • literatura.bystrickaya.ru/rukovodstvo-po-raschetu-teplopotrebleniya-ekspluatiruemih-zhilih-zdanij-abok-spravochnoe-posobie-1-2004-stranica-32.html
  • kanikulyi.bystrickaya.ru/vsya-semya-zhurnalam-rada-est-v-zhurnalah-vse-chto-nado.html
  • klass.bystrickaya.ru/4600---perevod-s-arabskogo-ilnur-sarbulatov.html
  • urok.bystrickaya.ru/pravila-oborudovaniya-i-ekspluatacii-plyazhej-ohrani-zhizni-lyudej-na-vodnih-obektah-goroda-evpatorii-obshie-polozheniya.html
  • thesis.bystrickaya.ru/prilozhenie-1-metodicheskie-rekomendacii-po-opredeleniyu-poter-elektricheskoj-energii-v-gorodskih-elektricheskih-setyah.html
  • letter.bystrickaya.ru/o-vosmom-chlene-simvola-veri-pravila-chteniya-svyashennogo-pisaniya-24-otnoshenie-svyashennogo-pisaniya-k-svyashennomu-predaniyu-25.html
  • laboratornaya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-disciplina-finansi-specialnost-080109-buhgalterskij-uchet-analiz-i-audit.html
  • university.bystrickaya.ru/glava-3-razvitie-rechi-i-poeziya-tomu-bez-kogo-ne-bilo-bi-etoj-knigi-tak-kak-ne-bilo-bi-lyubvi-podderzhki-i-rebenka.html
  • zanyatie.bystrickaya.ru/sekciya-aktualnie-problemi-vseobshej-istorii-programma-23-marta-7-aprelya.html
  • writing.bystrickaya.ru/19-otmena-krepostnogo-prava-v-rossii-reformi-6070-h-godov-hix-veka-ih-znachenie-bilet-19.html
  • znanie.bystrickaya.ru/aved-schastya-mnogo-tak-mnogo-paren-chto-ego-na-vsyu-bi-okrugu-hvatilo-da-ne-vidit-ego-ni-odna-dusha-stranica-6.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.