.RU

Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике - часть 21

Тим часом резолюція Комінформу стала приводом для розгортання в країнах ЦСЄ репресивної кампанії проти «агентів Тіто». Як правило, жертвами цієї кампанії ставали члени керівництва комуністичних партій, разом з якими у зраді обвинувачували й інших державних діячів.

Процеси над «тітовськими агентами» призвели до по­дальшого загострення відносин країн «народної демо­кратії» з Югославією. На їхніх кордонах з Югославією почалися збройні сутички, які загрожували перерости в конфлікт.

У листопаді 1949 р. на нараді Інформаційного бюро (Комінформу) в Будапешті була прийнята ще одна ре­золюція під характерною назвою «Югославська компартія в руках убивць і шпигунів», у якій стверджувалося, що керівництво Югославії встановило в країні «фашистську диктатуру» і є «найманцем імперіалістичної реакції». Боротьба проти режиму Тіто проголошувалася найважли­вішим завданням усіх прогресивних сил у світі.

Ще 28 вересня 1949 р. Москва заявила про при­пинення дії Договору з Югославією про дружбу, взаємну допомогу й співробітництво. До аналогічних кроків удалися Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія та Чехо-словаччина.

Одразу після смерті Сталіна в 1953 р. СРСР, а згодом і інші краши ЦСЄ почали нормалізувати відносини з Югославією. Рішучий крок СРСР зробив у 1955 р., коли М. Хрущов прилетів у Югославію у супроводі інших керівників (за винятком В. Молотова, який тоді ще обіймав посаду міністра закордонних справ) і визнав помилковість обвинувачень проти Югославії. На зустрічі сторони домовилися відновити нормальні й дружні від­носини. Проте Югославія не поспішала повернутися до «табору» або до військово-політичного союзу. В 1961 р. вона стала одним із засновників Руху неприєднання. Тіто вважав себе його лідером, а Рух — утіленням комуніс­тичних ідей про підтримку країн, що визволилися від колоніалізму. В наступні роки країни ЦСЄ розвивали від­носини співробітництва з Югославією, хоча траплялися й розбіжності в позиціях, коли Югославія надавала перева­гу підтримці країн Азії й Африки.

76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.

Подальшій сталінізації країн Східної Європи по­клала край смерть Й. Сталіна. Перші ознаки змін з'явилися в СРСР, не могли вони не від­гукнутися у «соціалістичному таборі». Але зміни, ініційо­вані в СРСР «згори», в інших східноєвропейських країнах блоку доповнилися небаченими після другої світової війни подіями: виступами проти самої соціалістичної системи робітників та інтелігенції. Особливо несподіваною для ідеологів соціалізму була участь у цих виступах робітників. Адже соціалістичні революції здійснювалися від імені про­летаріату й заради приведення його до влади. Практика соціалізму не підтверджувала цю ідеологічну тезу ні в СРСР, ні в Східній Європі. Але опір «пролетарському ладу» з боку пролетаріату почався саме у Східній Європі.

Першим його виявом стали події в Берліні червня 1953р. Будівельникам у столиці НДР підвищили норми виробітку, вони вийшли на демонстрацію, а до них приєдналися інші робітники. 17 червня такі ж демонстрації пройшли в інших містах НДР. На вулиці Східного, або, як його тоді називали, «демократичного», Берліна були виведені радянські танки, поліція НДР. Пролунали постріли, загинули і радянські солдати, і поліцейські, і демонстранти. Ці придушені зброєю протести вперше після закінчення другої світової війни засвідчили той факт, що радянська модель соціалізму потребує підтрим­ки Радянської Армії.

Тим часом у травні 1955 р. було створено Організацію Варшавського договору . Безпосереднім приводом для цього послужив вступ ФРН до НАТО. Тепер присутність ра­дянських військ у країнах Східної Європи могла ви­правдовуватися не тимчасовими обставинами повоєнного врегулювання, а умовами Договору.

Величезний резонанс не тільки в СРСР, а й в усьому «соціалістичному таборі» мав XX з'їзд КПРС, і насампе­ред славнозвісна доповідь на ньому М. Хрущова, в якій було розвінчано Й. Сталіна і засуджено репресивний стиль його керівництва, злочини й насильство, які він санкціонував. Таким чином увесь світ почув про те, про що і в СРСР, і в Східній Європі більшість людей знала або здогадувалася.

Оскільки «молодші Сталіни» в усіх країнах «табору» в період сталінізації змагалися між собою, хто краще ско­піює радянську модель соціалізму, їхнє становище в краї­нах стало ще неприйнятнішим, ніж раніше.

«Угорським Сталіним» був М. Ракоші . Як і інші керівники угорських комуністів, кілька десятків років він провів в СРСР. Загалом після поразки комуністичної влади в Угорщині в 1919 р. багато комуністів емігрували в радянську Росію, брали участь у громадянській війні, а потім — у соціалістичному будівництві.

Ракоші встановив жорсткий «сталінський» режим в Угорщині. Він не раз визнавав, що планує приєднати Угорщину до СРСР. У Радянському Союзі усвідомлю­вали, що продовження курсу Ракоші небезпечне. В червні 1953 р. на посаду прем'єр-міністра був призначений учений-економіст Імре Надь. Але М. Ракоші не залишив спроб повернутись до влади. І в 1955 р. І. Надя було усунуто з посади у зв'язку з обвинуваченням у «дрібно­буржуазному ухилі».

Улітку 1956 р. обстановка в Угорщині знов за­гострилася й залишалася вибухонебезпечною до осені. В СРСР Ракоші продовжували вважати «надійним». Але в партії, в країні зростала кількість прихильників І. Надя.

Події в Польщі стали стимулом для угорських виступів. Не допомогло й те, що з липня 1956 р. угорських комуністів очолив прихильник Ракоші Е. Гере. В жовтні 1956 р. масові демонстрації на вулицях Буда­пешта почали переростати у збройне повстання. За повну відмову від спадщини Сталіна—Ракоші виступали сту­денти, інтелігенція, до них приєдналися військові під­розділи та робітники.

Демонстрація студентів і мешканців Будапешта біля будинку парламенту 23 жовтня була розстріляна війсь­ками державної безпеки Угорщини. Це викликало нове загострення ситуації. На вулицях почалися самосуди над тими, кого підозрювали в належності до держбезпеки, спалювалась марксистсько-ленінська література, був зруйнований пам'ятник Й. Сталіну. Щоб заспокоїти маси, І. Надя терміново призначили на посаду Голови Ради Міністрів. Але революція тривала. 24 жовтня в події втрутилися введені в Будапешт радянські війська. На ши­рокий опір вони тоді не натрапили, але політична бо­ротьба загострилася. І. Надь зажадав виведення радян­ських військ із Будапешта і поставив навіть у поперед­ньому плані питання про нейтралітет Угорщини та її вихід з Варшавського договору. Водночас він запевняв, що Угорщина має намір зберегти соціалізм і дружні відносини з Радянським Союзом. 25 жовтня біля парла­менту знов почалася стрілянина, на цей час на майдані були присутні радянські військові. Лідером Угорської партії праці було обрано замість Гере Я. Кадара, але во­дночас почався процес відродження тих партій, які в перші роки після другої світової війни входили в коаліцію з комуністами. Ракоші виїхав до СРСР. ЗО жовтня ра­дянські війська покинули Будапешт.

Тим часом міжнародна обстановка несподівано за­гострилася через агресію Великобританії, Франції та Ізраїлю проти Єгипту. США не підтримали своїх союз­ників. СРСР погрожував застосувати ракети, щоб захистити Єгипет. США, з одного боку, підтримували угорські виступи проти радянського домінування, навіть заохочу­вали їх, з іншого — вони не були готові надати цим виступам реальну підтримку, і це розуміли в Радянському Союзі.

Ще до згаданого виведення радянських військ із Буда­пешта, 27 жовтня, командування Радянської Армії почало підготовку нової операції. В Угорщину були терміново перекинуті нові військові підрозділи. Посольство СРСР в Угорщині, яке очолював Ю. Андропов, характеризувало перебіг подій у країні як «контрреволюцію», хоча на­справді вони являли собою виступ народу проти тоталі­таризму, за суверенітет і більш прийнятну модель со­ціалізму.

Друге радянське воєнне втручання відбулося 4 листо­пада. І. Надь спробував припинити його підготовку, за­грожуючи виходом Угорщини з ОВД і зверненням до ООН. Не допомогло. Радянські війська здобули Буда­пешт, великі міста країни. В Будапешті точилися запеклі бої за кілька ключових пунктів, де зосередились озброєні повстанці. Революція угорського народу була придушена силою. Останнім упав 11 листопада комбінат «Чепель». І. Надь спробував знайти притулок на території юго­славського посольства, яке підтримувало його боротьбу з залишками сталінізму. Згодом його заарештували радянські представники. В 1958 р. після судового процесу над І. Надем та його співробітниками всі вони були стра­чені. Новий уряд очолив Я. Кадар. Радянська Армія залишилася в країні. З 23 жовтня 1956 р. до січня 1957 р. з угорської сторони загинуло 2502 особи, з радянської — померли від ран, пропали безвісти 720. Тільки в січні 1957 р. припинився загальний страйк підприємств. У перші місяці після придушення повстання Угорщину за­лишило 200 тис. чоловік, головним чином молодь, спе­ціалісти.

- Угорські події мали вагомий резонанс у США та Західній Європі. З компартій вийшла значна кількість відомих діячів культури, акторів, письменників, які всту­пили в їхні лави під час антифашистської боротьби і притягували до партій симпатії населення.

Так завершився 1956 рік.

77 . Втручання краї ОВД у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.

«Празька весна» 1968 р. «Доктрина Брежнєва»

Після подій в Угорщині 1956 р. розміщення радян­ських військ на території країн Східної Європи набуло правового оформлення. У 1956—1957 рр. відповідні угоди Радянський Союз підписав з Польщею, НДР, Угорщи­ною та Румунією, в 1968 р. — з Чехословаччиною. В угодах, зокрема, зазначалося, що пересування радянських військ по території приймаючої країни має погоджу­ватися з її урядом.

- Хоча ОВД була європейською структурою, вона втягу­валася й у світові кризи. Так, під час кризи навколо розміщення радянських ракет на Кубі в 1962 р. Главком ОВД 23 жовтня наказав ужити заходів до підвищення боєготовності військ і флотів ОВД. До речі, до таких самих заходів удалося в Західній Європі командування НАТО.


znamenitosti-english.html
znamennij-raspev-i-problemi-ego-ispolneniya-v-sovremennih-usloviyah-chast-5.html
znamennoe-penie-v-russkoj-pravoslavnoj-cerkvi-puti-prakticheskogo-voplosheniya.html
znaniemaniya-2010-olimpiada-shkolnikov-g-zhukovskogo-publichnij-doklad-mou-shkola-13-s-uiop-g-o-zhukovskij.html
znat-priznaki-teksta-umet-prikaz-ot-09-2010g-terentev-a-s-avgusta-2010g.html
zno-himiya-2007-s-otvetami-chast-2.html
  • spur.bystrickaya.ru/metodicheskie-rekomendacii-po-proektirovaniyu-razrabotki-neftyanih-i-gazoneftyanih-mestorozhdenij-stranica-11.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-po-vseobshej-istorii-i-istorii-rossii-8-klass-stranica-4.html
  • spur.bystrickaya.ru/konkurs-zhariyalajdi-zhangeldin-audani-kmn-apparati.html
  • holiday.bystrickaya.ru/monitoring-uslovij-i-ohrani-truda-kak-vazhnaya-sostavlyayushaya-regionalnoj-sistemi-upravleniya-ohranoj-truda-milyuhin-k-v.html
  • knowledge.bystrickaya.ru/mezhdunarodnij-den-borbi-s-narkomaniej-i-nezakonnim-oborotom-narkotikov-stranica-2.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zakon-volgogradskoj-oblasti.html
  • thescience.bystrickaya.ru/institut-problem-upravleniya-slozhnimi-sistemami-ipuss-ran-programmi-modelirovaniya-priborov-mikro-i-nanoelektroniki.html
  • literatura.bystrickaya.ru/seti-evm-i-telekommunikacii-dlya-napravleniya-230105-programmnoe-obespechenie-vichislitelnoj-tehniki-i-avtomatizirovannih-sistem-specialnost.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/ajii-kak-iznachalnoe-duhovno-nravstvennoe-ponyatie-v-olonho-sbornik-materialov-konferencii-yazik-kak-osnovnoj-element-kulturi-genezis-tradicii-i-sovremenn-stranica-4.html
  • lesson.bystrickaya.ru/programma-podgotovki-k-olimpiade-po-istorii-rossii-istoriya-rossii-ix-xix-veka-v-dokumentah-stranica-8.html
  • uchit.bystrickaya.ru/tema-strahovanie-tema-grazhdanskoe-pravo-kak-otrasl-prava.html
  • esse.bystrickaya.ru/realizaciya-koncepcii-profilnogo-obucheniya-shkolnikov-iz-opita-raboti.html
  • control.bystrickaya.ru/e-p-sharapkinapyatigorsk-rossiya-kniga-adresovana-specialistam-v-oblasti-lingvodidaktiki-metodiki-prepodavaniya.html
  • bukva.bystrickaya.ru/pdprimnictvo-chast-22.html
  • student.bystrickaya.ru/1-fondi-lichnogo-proishozhdeniya-semejnie-fondi-stranica-6.html
  • student.bystrickaya.ru/12-zapyaste-i-zapyastnie-sustavi-kniga-plyus.html
  • esse.bystrickaya.ru/programma-uchebnoj-disciplini-prognozirovanie-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya.html
  • thescience.bystrickaya.ru/hozyajstvennoe-pravo-strahovanie.html
  • shpora.bystrickaya.ru/zemelnie-resursi-proektnaya-organizaciya-yuzhnij-gradostroitelnij-centr.html
  • otsenki.bystrickaya.ru/smotryu-na-mir-glazami-hudozhnika.html
  • otsenki.bystrickaya.ru/rukovodstvo-po-ekspluatacii-prestige.html
  • doklad.bystrickaya.ru/upravlenie-znaniyami-per-s-angl-m-k-rumizen-ss-3-10-m-k-rumizen-ss-10-14-27-39-44.html
  • essay.bystrickaya.ru/ecological-studies-hazards-solutions-vol-14.html
  • student.bystrickaya.ru/268-motorist-elektrodvigatelej-vipusk-1.html
  • university.bystrickaya.ru/federalnie-nalogi-osnovnie-vidi-federalnih-nalogov-metodika-ih-rascheta-mestnie-nalogi-rol-nalogov-v-mestnom-samoupravlenii-osnovnie-ih-vidi.html
  • otsenki.bystrickaya.ru/ryazanskij-prospekt-d-61.html
  • lesson.bystrickaya.ru/spisok-sokrashenij-svodnie-dannie-mezhdunarodnih-meropriyatij-v-oblasti-obrazovaniya-nauki-i-innovacij.html
  • portfolio.bystrickaya.ru/perspektivi-konvertiruemosti-rossijskogo-rublya.html
  • ucheba.bystrickaya.ru/poyasnitelnaya-zapiska-disciplina-obrazovatelnie-resursi-internet.html
  • knigi.bystrickaya.ru/sbornik-statej-mezhdunarodnogo-simpoziuma-zhidkoe-sostoyanie-metallov-i-ih-splavov-m-1967-21-stranica-9.html
  • books.bystrickaya.ru/biblejskoe-mishlenie-l-i-vasilenko-kratkij-religiozno-filosofskij-slovar.html
  • institute.bystrickaya.ru/glava-2-vasha-karta-bita-aleksandr-nikonov-predskazanie-proshlogo-rascvet-i-gibel-dopotopnoj-civilizacii-moskva.html
  • upbringing.bystrickaya.ru/lui-brouer-farmacevticheskaya-i-prodovolstvennaya-mafiya-stranica-7.html
  • write.bystrickaya.ru/glava-vii-boevie-dejstviya-nemcev-protiv-partizan-gejlbrunn-o-kommunisticheskie-partizanskie-dejstviya.html
  • laboratory.bystrickaya.ru/zadachi-astronomov-vo-vremya-nablyudenij-solnechnih-zatmenij-ot-20-h-godov-hh-veka-do-nashih-dnej.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.