.RU

Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике - часть 27

Ташкентські домовленості створювали сприятливі умови для встановлення в Південній Азії тривалого й міцного миру. Проте пов’язуванні з ними надії не виправ­далися. На думку фахівців, головною причиною неефек­тивності їх утілення в життя було те, що досягнутий компроміс дістав неоднозначну оцінку з обох сторін. До того ж вони неоднаково тлумачили ці домовленості й чекали від них зовсім різних результатів.

Негативний вплив на виконання Ташкентської угоди справила й підтримка Пакистану з боку Китаю, який після 1965 р. активізував свої відносини з Ісламабадом. Пакистанські власті розглядали свої дружні зв'язки з Пекіном як засіб зміцнення позицій Пакистану в конфлікті з Індією. До зближення з Китаєм Пакистан певною мірою підштовхнули США, які не надали йому бажаної підтримки під час війни з Індією і відмовилися від нових поставок зброї. Після підписання Ташкентської декла­рації й відведення обома сторонами своїх військ США відновили військову допомогу Індії й Пакистану.

84. Крах мандатної системи на Близькому Сході

За пропозицією президента США В.Вільсона, до статуту Ліги Націй було введено поняття мандату, тобто повноважень на управління тією чи іншою територією від імені Ліги Націй.

Згідно з мандатною системою, усі території були поділені на три групи мандатів: «А», «В», «С».

- До групи «А» входили колишні володіння Османської імперії, статус яких наближався до статусу протекторату.

- Група «В» охоплювала колишні німецькі колонії у Центральній Африці

- Мандати групи «С» стосувалися Південно-Західної Африки та островів Тихого океану

До жовтня 1918 р. Сирія і Ліван входили до складу Османської імперії. В жовтні 1918 р. турецькі війська залишили Сирію і Ліван, але ще задовго до цього у відповідності з угодою «Сайкс—Піко» (1916) Великобританія і Франція підготували поділ арабських провінцій Османської імперії. Сирія і Ліван ввійшли до сфери впливу Франції.

У квітні 1920 р. на конференції в Сан-Ремо було прийняте рішення про передання Франції мандата на Сирію і Ліван.

- Остаточний крах мандатної системи на Близькому Сході відбувся після 2-ї світової війни.

В лютому 1946 р. Сирія і Ліван винесли питання про негайну евакуацію англо-французьких військ на обгово­рення Ради Безпеки 00Н.

17 квітня 1946 р. всі іноземні війська покинули територію Сирії, а 31 грудня 1946р. були виведені з Лівану.

Великобританії вдалося зберегти свою військову присутність в Іраку і Йорданії. В березні 1946 р. Йорданія була проголошена незалежною державою.

85. Утворення держави Ізраєль. Арабо-ізраєльська війна 1948 рр.

До листопада 1945 р. обстановка в Палестині різко загострилася. Вона характеризувалася посиленням англо-єврейського й арабо-єврейського протистояння. В ситуа­ції, що склалася, уряд Великобританії змушений був піти на створення англо-американської комісії з палестинської проблеми. Тоді Великобританія у квітні 2947р. винесла палестинську проблему на обговорення 00Н. При цьому вона розраховувала використати механізм голосу­вання 00Н на свою користь і продовжити мандат на Палестину.

Питання про створення незалежної єврейської дер­жави було порушено на другій сесії Генеральної Асамблеї 00Н. Саме на цій сесії розпочалося протистояння з па­лестинської проблеми США та СРСР з одного боку і Великобританії з іншого.

Спеціальний комітет у справах Палестини схвалив 25 квітня 1947 р. план її поділу, більшістю голосів прий­нятий другою сесією ТА 00Н, що проходила у Нью-Йорку з 16 вересня по 29 листопада 1947 р. 29 листопада 1947 р. було прийнято резолюцію 181/П, за яку проголосували 33 країни, включаючи СРСР і США, проти — 13 (усі арабські країни, Афганістан, Туреччина, Пакистан, Індія, Куба та Греція), 10 утрималися, включаючи Великобри­танію.

У відповідності з резолюцією на колишній під­мандатній території Палестини мали утворитися дві дер­жави — єврейська (площа 14,1 тис. кв. км — 56 % території Палестини, населення 1 008 800 чоловік) і арабська (площа 11,1 тис. кв. км — 43 % території Па­лестини, населення 758 520 чоловік). В окрему міжнародну зону виділялося місто Єрусалим та його околиці (1 % те­риторії Палестини, населення 205 230 чоловік). Згідно з цією ж резолюцією скасовувався англійський мандат на Палестину. Таким чином, в історично арабському регіоні мала постати єврейська держава. Отже, на території Палестини мали утворитися дві держави: Ізраїль і Палестина. Така перспектива задоволь­няла зовнішньополітичні інтереси як США, так і СРСР. СРСР прагнув закріпитися у багатому на нафту регіоні, і «плацдармом» для цього мав стати Ізраїль.

- Було проголошено консти­туювання незалежної Держави Ізраїль та створено його перший тимчасовий уряд на чолі з Бен-Гуріоном. Тим часом арабські країни готувалися до війни. Ще в грудні 1947 р. з метою протидії поділові Палестини була створена Армія визволення Палестини, три тисячі бійців якої були направлені в Палестину в січні 1948 р.

Уря­ди Єгипту, Сирії, Лівану, Йорданії, Саудівської Аравії та Ємену ого­лосили війну Ізраїлю. Розпочалася перша арабо-ізраїль-ська (палестинська) війна.

Ізраїль спирався на підтримку світового співтоварист­ва, яка дістала відображення в наданні йому військової допомоги, в тому числі Сполученими Штатами і СРСР.

Ізраїль завдав арабам ряд поразок і захопив значну частину територій, виділених 00Н для створення араб­ської палестинської держави, частину Єрусалима. Західний берег річки Йордан і східна частина Єрусалима були анексо­вані Йорданією. Сектор Таза відійшов під контроль Єгипту.

Війна завершилася в лютому—липні 1949 р. укладенням Ізраїлем угод про перемир'я з Єгиптом (24 лютого), Йор­данією (3 квітня), Сирією (20 липня)..

- Отже, головним наслідком першої арабо-ізраїльської війни стало виникнення проблеми близькосхідного врегулю­вання — однієї з ключових проблем післявоєнних між­народних відносин.

Внаслідок арабо-ізраїльської війни 1948—1949 рр. понад 900 тис. палестинців стали біженцями. Всі спроби посередницької комісії 00Н добитися хоча б часткової репатріації біженців, що відповідало рішенням ГА 00Н, не мали успіху. Наприкінці 1951 р. посередницька комісія склала свої повноваження. Згідно з рішенням 00Н було створено спеціальне Агентство Об'єднаних Націй з надан­ня допомоги біженцям та їхнього працевлаштування (ЮНРВА)

86. Суезька криза 1956 року.

Урядом Єгипту було заплановано будівництво Асуанської греблі з метою зрошення засушних земель і спо­рудження потужної енергетичної бази для промисловості. В лютому 1956 р. була досягнута угода про надання Єгипту Міжнародним банком реконструкції й розвитку позики в розмірі 200 млн доларів за умови, що 70 млн будуть на­дані у вигляді «допомоги» США й Великобританією. Але вже 9 липня 1956 р. державний секретар США Д. Даллес заявив про відмову про надання позики.

Уряд Єгипту опинився перед загрозою зриву будівниц­тва життєво важливого для країни об'єкта. Престижеві президента Єгипту Г. А. Насера було завдано серйозного удару.

Г. А. Насер зая­вив про націоналізацію компанії Суецького каналу, термін концесії якої закінчувався в 1969 р. Уряди Франції, власника значної частини акцій компанії, і Великобри­танії, основного користувача каналом, розпочали воєнні приготування з метою силового тиску на Єгипет. США, заінтересовані в підтриманні добрих відносин з арабськими країнами—експортерами нафти, зайняли більш стриману позицію.

Питання Суецького каналу обговорювалося на міжна­родній конференції в Лондоні 1—23 серпня 1956р. за участю 18 країн, що забезпечували 95 % судноплавства каналом. Згідно з прийнятим в липні 1956 р. рішенням Великоїбританія і Франція розгорнули підготовку до інтервенції. Великобританія призвала 20 тис. резервістів, Франція направила свої війська на Кіпр. Обидві країни розпочали переговори з Ізраїлем для розробки спільних планів інтервенції.

30 жовтня 1956р. ізраїльські збройні сили під приводом боротьби з палестинськими партизанами задали раптового удару по Єгипту. Великобританія і Франція поставили ультиматум Єгипту й Ізраїлю з вимогою відведення військ на 16 км від Суецького каналу. Єгипет відхилив ультиматум.

Уряд США розцінив у світі агресію проти Єгипту як підрив атлантичного фронту. 30 жовтня 1956 р. в Раді Безпеки 00Н обговорювався американський проект резолюції, що передбачав відведення ізраїльських військ за демаркаційну лінію і невикористання сили франко-англійською стороною. Однак Великобританія і Франція наклали вето на цю резолюцію.

31 жовтня англо-французькі війська почали воєнні дії.

2 листопада 1956 р. на надзвичайній сесії ГА 00Н 64 країни проголосували за припинення вогню, проти висловилися 5 (Франція, Великобританія, Ізраїль, Нова Зеландія та Австралія).

Великобританія, Франція та Ізраїль продовжували роз­гортати бойові дії. Англо-французька авіація здійснювала масовані бомбардування Каїра, Александрії та міст у зоні каналу

5 листопада Англія і Франція розпочали окупацію зони Суецького каналу, висадивши десант у районі Порт-Саїда.

В той же день радянський уряд звернувся до Англії, Франції й Ізраїлю з ультимативною вимогою негайно припинити воєнні дії й попередив про небезпечні на­слідки. Воєнні дії були припинені.


zno-matematika-2007-s-otvetami.html
zno-ukrainskij-yazik-i-literatura-2009-s-otvetami-chast-3.html
zobrazhalna-zhurnalstika-v-rajonnih-gazetah.html
zohar-okolo-1200-g-ne-dannij-tekst-o-lilit-budet-postepenno-rasshiryatsya-chtobi-vklyuchit-v-sebya-istorii-o.html
zolata-yadvgna-sh-stanalenne-belaruskaga-ramana.html
zolotaya-orda.html
  • uchenik.bystrickaya.ru/french-borrowings-in-the-english-language.html
  • urok.bystrickaya.ru/prilozhenie-arekomenduemoe-rukovodyashie-tehnicheskie-materiali-po-svarke-i-kontrolyu-kachestva-soedinenij-armaturi.html
  • learn.bystrickaya.ru/glava-8kompleksnie-sistemi-avtomatizacii-kuznecov-s-l-deloproizvodstvo-na-kompyutere.html
  • desk.bystrickaya.ru/otdelochnie-raboti-i-stroitelnie-materiali-arhitektura-i-landshaftnij-dizajn.html
  • studies.bystrickaya.ru/kazhdaya-gruppa-nepovtorima-privlekatelna-osobaya-rabochaya-tetrad-kuratora-akademicheskoj-studencheskoj-gruppi.html
  • apprentice.bystrickaya.ru/vsego-24-tablici-i-172-diagrammi-tom-1.html
  • notebook.bystrickaya.ru/kafedra-yurisprudencii-avtomatizaciya-tehnologicheskih-processov-i-proizvodstv-v-mashinostroenii.html
  • credit.bystrickaya.ru/pod-tyazhestyu-roditelskoj-slavi-kniga-dlya-uchitelej-i-roditelej.html
  • literatura.bystrickaya.ru/sovremennie-shkoli-v-neoklassicheskoj-makroekonomicheskoj-tradicii.html
  • doklad.bystrickaya.ru/vozdejstvie-na-panicheskoe-povedenie-osnovi-politicheskoj-psihologii-ekaterinburg-delovaya-kniga-2001-496-soriginal.html
  • universitet.bystrickaya.ru/stepanov-aleksandr-mihajlovich-bolshoj-slovar-ezotericheskih-terminov-stranica-76.html
  • klass.bystrickaya.ru/710-pravila-oformleniya-prilozhenij-metodicheskie-ukazaniya-po-vipolneniyu-diplomnih-rabot-dlya-studentov-specialnosti.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-elektivnogo-kursa-po-russkomu-yaziku-usloviya-uspeshnoj-kommunikacii-dlya-shkolnikov-10-11-klassov-razrabotana-uchitelem-russkogo-yazika-i-literaturi-balakovoj-n-i.html
  • letter.bystrickaya.ru/obrazovatelnaya-programma-po-kursu-himii-8-11-kl.html
  • education.bystrickaya.ru/19-universalnoe-i-odnorodnoe-gosudarstvo-pervaya-snova-zadannij-starij-vopros.html
  • knowledge.bystrickaya.ru/metodicheskie-ukazaniya-po-diplomnomu-proektirovaniyu-dlya-studentov-specialnosti-080507-menedzhment-organizacii-izdatelstvo-samarskij-universitet.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/programma-disciplini-dpp-v-02-osnovi-pravovogo-statusa-lichnosti-v-rossijskoj-federacii-celi-i-zadachi-disciplini.html
  • esse.bystrickaya.ru/rasskaz-o-pradedushke.html
  • tests.bystrickaya.ru/m-metod-dohodnij--otchet-o-nauchno-issledovatelskoj-rabote.html
  • turn.bystrickaya.ru/oriana-fallachi-yarost-i-gordost-stranica-10.html
  • urok.bystrickaya.ru/prinyatie-sokrasheniya-trebovaniya-promishlennoj-bezopasnosti-sistem-raspredeleniya-i-potrebleniya-prirodnih-gazov.html
  • shkola.bystrickaya.ru/preobrazovanie-sankt-peterburga.html
  • write.bystrickaya.ru/glava-14-tam-gde-letsya-zelennaya-krov-zhak-iv-kusto-v-mire-bezmolviya.html
  • books.bystrickaya.ru/doklad-zamestitelya-gubernatora-kemerovskoj-oblasti-po-voprosam-socialnoj-politiki-v-k-coya.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/programma-vstupitelnih-ispitanij-po-specialnosti-travmatologiya-i-ortopediya.html
  • textbook.bystrickaya.ru/izdatelskogo-doma-innovacii-i-eksperiment-v-obrazovanii.html
  • college.bystrickaya.ru/-24-z-ot-06072010-o-vnesenii-izmenenij-v-stati-12-i15-zakona-yaroslavskoj-oblasti-ob-obektah-kulturnogo-naslediya-pamyatnikah-istorii-i-kulturi-narodov.html
  • shpargalka.bystrickaya.ru/uroven-razvitiya-mishleniya-na-nachalo-goda-60-publichnij-doklad-municipalnogo-doshkolnogo-obrazovatelnogo-uchrezhdeniya.html
  • exchangerate.bystrickaya.ru/internet-marketing-chast-6.html
  • turn.bystrickaya.ru/opisanie-prilozheniya-rabota-v-klasse-kafedra-estestvoznaniya-matematiki-i-chastnih-metodik-komplekt-uchebno-metodicheskih.html
  • paragraph.bystrickaya.ru/lekciya-2-hranenie-dokumentov.html
  • teacher.bystrickaya.ru/glava-4-elektronnij-uchebnik-po-kursu-g-a-krasnova-2003-g.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/51-podgotovka-koronki-zuba-t-l-redinovl.html
  • nauka.bystrickaya.ru/uchrezhdenie-rossijskoj-akademii-nauk.html
  • teacher.bystrickaya.ru/glava-5-promishlennie-obrazci-vitaliev-g-v-denisov-g-m-intellektualnaya-sobstvennost-zakonodatelstvo-i.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.