.RU

Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике - часть 6

В результаті переговорів між СРСР та Францією у 1934 р. було розроблено проект так званого Східного пакту, до якого мали увійти Німеччина, СРСР, Чехословаччина, Польща, Литва, Естонія, Фінляндія. Франція обіцяла приєднатися до пакту в ролі гаранта, а СРСР пропонував як гарант при­єднатися до Рейнського гарантійного пакту. Так була б ство­рена колективна система безпеки. Проте Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропо­зицію щодо утворення Східного пакту, й можливість досяг­нення колективної безпеки в Європі було втрачено.

Іншою нагодою для цього стала низка двосторонніх договорів європейських держав, які послідовно об'єднува­лися у систему. Так, у жовтні 1935 р. СРСР та Франція ук­лали договір про взаємну військову допомогу в разі нападу на одну з сторін будь-якої з європейських держав. Аналогічні договори було підписано між СРСР та Чехословаччиною, а також між Чехословаччиною та Францією.

Разом з тим, позиція Франції не була послідовною. Вона проводила спільну з Англією політику, яка припускала мож­ливість збереження миру шляхом поступок агресору, зок­рема шляхом «умиротворення» фашистської Німеччини.

27. Проект "Східного пакту"

Німеччина 19 жовтня 1933р. заявила про вихід з Ліги Націй. Вона наполягала на створенні своєї армії в 300тис чоловік і збільшенні кількості німецьких танків, авійації та артилерії. Стався розрив між "третім рейхом" та іншими державами. З 1934р. Німеччина почала гарячково переозброюватися. В Європі таким чином нею було створено вогнище майбутніх агресивних дій і війни. Франція перед загрозою Німеччини почала змінювати своє ставлення до СРСР. Її зближення з Радянським Союзом посилилось після укладення в 1932р. радянсько-французського пакту про ненапад. 16 травня 1933р. палата депутатів Фр. ратифікувала цей пакт. Особливо велику роль у зближенні двох країн відігравав міністр закордонних справ Фр. Луї Барту, який намагався після виходу Японії та Німеччини з Ліги Націй зміцнити цю організацію шляхом запрошення до неї Радянського Союзу.

Весною 1934р. Барту запропонував укласти договір між Німеччиною, СРСР, Фінляндією, Естонією, Латвією, Польщею та Чехословаччиною з приєднанням Франції про взаємну гарантію кордонів і воєнну допомогу в разі агресії. Фактично ідею Барту підтримали лише Чехословаччина та СРСР. Польща після підписання в січні 1934р. угоди з Німеччиною на 10 років про ненапад і "мирне вирішення суперечок" разом з Німеччиною відмовилася від "Східного пакту".

З травня 1934р. почалися франко-радянські переговори, обидві держави схвалили проект Барту. Але ідея "Східного пакту" практично була зірвана вбивством Барту разом з королем Югославії Александром у Марселі. Замах здійснили 9.10.1934 хорватські терористи, керовані гітлеровцями. Наступник Барту П'єр Лаваль став проводити політику "задобрювання" й "умиротворення" Німеччини.

Цим пактом була б створена колективна система безпеки. Проте через те, що Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропозицію щодо утворення Східного пакту, можливість досягнення колективної безпеки в Європі було втратчено.

28. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Фр, СРСР і Чехосл.

Зусилля радянського уряду щодо створення колективної безпеки в Європі діставали підтримку в прогресивної громадськості Франції. Явна відмова західних країн від усякої протидії німецької експансії ставила під загрозу безпеку й саме існування Франції. В цих умовах французький уряд просто змушений був відновити колишній альянс з Росією. Після відповідних переговорів 2 травня 1935 року в Парижі французький міністр закордонних справ Лаваль і радянський посол Потьомкін підписали договір про взаємодопомогу між Францією та СРСР . Договір укладений на випадок нападу якоїсь європейської держави на одну з сторін, передбачав порядок надання взаємної допомоги навіть без рекомендації Ліги Націй. Термін договору визначався на 5 років з можливістю його автоматичного продовження. В ході радянсько-французьких переговорів під час перебування Лаваля в Москві обидві сторони заявили про свою готовність продовжувати зусилля щодо створення колективної безпеки в Європі.

16 травня 1935р. президент французької союзниці Чехословаччини Едуард Бенеш і радянський посланник Сергій Александровський підписали в Празі договір про взаємну допомогу між СРСР і Чехословаччиною . Він був ідентичний радянсько-французькому, за винятком статті 2, яека передбачала надання взаємної допомоги тільки у випадку виступу Франції на допомогу жертві агресії.

Обидва оборонні договори мали в той час важливе політичне значення, але вони не створили фундамент для справді дружніх відносин Фр. та Чехосл. з СРСР. Лаваль і фр. посол у Берліні Франсуа-Понсе запевняли Гітлера, що Фр. готова пожертвувати договором з СРСР, якщо це потрібно буде для угоди з Німеччиною. Не були підписані відповідні воєнні конвенції. Восени 1939р., коли створилася пряма загроза нападу Нім. на Чехосл., Фр. їй нічим не допомогла, а уряд Бенеша відмовився від пропозиції Сталіна про воєнну допомогу.

29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)

Італія готува­ла агресію проти Ефіопії декілька років. Ефіопія (Абіссі­нія) володіла значними природними багатствами, мала вигідне стратегічне положення (на шляхах з Європи до Азії). Вже з 1934 р. італійська вояччина організувала ряд провокацій на кордоні Ефіопії з Італійським Сомалі. Ефіопія неодноразово зверталася до Ліги Націй зі скарга­ми на порушення Італією договору про ненапад.

У травні 1935 р. комісія Ліги Націй доповіла, що ви­нуватців «інциденту» на кордоні вона не виявила. Ефіо­пія звернулася до США по допомогу. Але конгрес США 31 серпня 1935 р. прийняв об'єднану резолюцію про ней­тралітет. Продовжуючи через посередників торгувати з Італією, США одночасно попереджали, що не допомага­тимуть жертві агресії. Інші західні держави, боячись за свої колонії в Африці, холодно поставилися до закликів Ефіопії про допомогу. Англія та Франція на переговорах з Італією навіть запропонували їй запровадити спільний мандат над Ефіопією. Це над рівноправним членом Ліги Націй! Негус Ефіопії Хайле Селассіє І у вересні 1935 р. ін­формував Лігу Націй, що ефіопські війська вже кілька мі­сяців як відведені на 30 км від кордону. Та все було да­ремно. Заохочувана політикою великих західних держав, Італія без оголошення війни 3 жовтня 1935 р. вдерлася в Ефіопію.

Італія з початку війни зосередила на кордонах Ефіопії близько 500 тис. солдатів, майже 400 літаків, 400 танків і 800 гармат. Ефіопія, феодальна країна, не мала єдиної ар­мії, її війська були оснащені в основному холодною зброєю. Явна нерівність сторін. І все ж ефіопський народ чинив героїчний опір агресорові. Результат війни по суті визначався позицією великих держав.

Англія та Франція, які побоювалися зазіхань Італії на їхні володіння в Східній Африці та Середземномор'ї, не заважали італійській агресії проти Ефіопії. Більше того, в грудні 1935 р. міністр закордонних справ Англії Хор ук­лав таємну угоду з прем'єром Франції Лавалем про розчленування Ефіопії на зони впливу (половина Ефіопії призначалася Італії). Це викликало величезне обурення громадськості й вимушену відставку урядів обох країн. Англія та Франція в цілому потурали Італії.

США позбавили Ефіопію можливості купувати амери­канську зброю, але поставляли її Італії через посередни­ків. Поставки нафти в італійські володіння в Африці з 1934 по 1935 р. збільшилися в 149 разів.

З великих держав тільки Радянський Союз підніс го­лос на захист ефіопського народу. Він попереджав, що італійська агресія є загрозою загальному миру. СРСР за­кликав до колективних санкцій проти Італії й заявляв про готовність виконати свої зобов'язання перед Лігою Націй. Рада Ліги Націй нарешті вирішила оголосити обмежені фінансові та економічні санкції проти Італії. Асамблея Ліги Націй підтримала ці напівзаходи (Австрія, Угорщи­на й Албанія взагалі голосували проти, Швейцарія втри­малася), хоч згідно з міжнародним договором належало розірвати з агресором усі зв'язки. Але навіть ці обмежені санкції могли б стати вирішальними, якби вони викону­валися. В тому-то й справа, що більшість членів Ліги На­цій їх не виконувала, а США взагалі не були членом Ліги Націй. Суецький канал залишався відкритим для іта­лійських кораблів. Практично тільки Радянський Союз послідовно виконував санкції щодо Італії.

Політика західних держав дала Італії змогу розгроми­ти Ефіопію. 5 травня 1936 р. італійські війська ввійшли в Аодис-Абебу. 9 травня Муссоліні проголосив приєднання Ефіопії як колонії до Італії, а італійського короля — «ефіопським імператором». Ефіопський народ не припи­няв активну партизанську війну проти Італії.

Перемозі Італії дуже сприяли агресивні дії Німеччини. Ще 7 березня 1936 р., коли Ефіопія в котрий уже раз звернулася до Ліги Націй по допомогу, Гітлер оголосив про денонсування Німеччиною Локарнських угод, про ремілітаризацію Німеччини і введення її військ у Рейн­ську демілітаризовану зону. Ці дії остаточно поховали Версальський мирний договір.

30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй

Тим часом в Іспанії вибухнув фашистський заколот і розпочалася гро­мадянська війна. Наприкінці 1935 р. активізував свою ді­яльність Народний фронт Іспанії, керований комуніста­ми. В лютому 1936 р. партії Народного фронту перемог­ли на виборах в кортеси (парламент) і створили республі­канський уряд єдиного фронту.


zolotoj-vek-chelovechestva-stranica-6.html
zolotoj-volos-sobranie-sochinenij-v-treh-tomah-tom-pervij-p-p-bazhov-sobranie-sochinenij-v-treh-tomah-tom-pervij.html
zona-zarazheniya-uchyonij-i-praktik-polkovnik-medicinskoj-sluzhbi-zapasa-uchastnik-likvidacii-mediko-sanitarnih-posledstvij.html
zonirovanie-mikrorajoni-i-kvartali-chast-2.html
zonirovanie-mikrorajoni-i-kvartali.html
zoogigienicheskie-trebovaniya-k-virashivaniyu-svinomatok-chast-3.html
  • composition.bystrickaya.ru/opredelenie-haraktera-nasisheniya-kollektorov-vobsazhennih-neftegazovih-skvazhinah-na-osnove-stacionarnih-nejtronnih-metodov.html
  • literature.bystrickaya.ru/edinie-klassifikatori-i-spravochniki-informacii-integrirovannoj-avtomatizirovannoj-informacionnoj-sistemi-sferi-obrazovaniya.html
  • essay.bystrickaya.ru/chast-1-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya-altajskogo-kraya.html
  • learn.bystrickaya.ru/god-vsego-zachisleno-1-opisanie-rabot-po-vnedreniyu-tipovoj-modeli-sk-ou-razdel-3-6.html
  • composition.bystrickaya.ru/osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-po-napravleniyu-080100-ekonomika-profil-bez-videleniya-profilya.html
  • institut.bystrickaya.ru/tema-36-organizaciya-raboti-organov-osushestvlyayushih-medicinskuyu-pomosh-grazhdanam.html
  • nauka.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-po-akusherstvu-i-ginekologii-dlya-specialnosti-lechebnoe-delo-kod-060101.html
  • doklad.bystrickaya.ru/verhovskij-n-s-a-lebedev-obekt-i-predmet-filosofii-nauki-konkuriruyushie-programmi-lekciya.html
  • testyi.bystrickaya.ru/4-tematicheskij-plan-izucheniya-disciplini-uchebno-metodicheskoe-posobie-orenburg-2010-udk-341-1-07-bbk-67-412-1-ya73.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/vneurochnoj-deyatelnosti.html
  • holiday.bystrickaya.ru/nersesyanca-v-s-m-1999-i-posleduyushie-izdaniya-kashanina-t-v-kashanin-a-v-osnovi-rossijskogo-prava-uchebnik-dlya-vuzov.html
  • knowledge.bystrickaya.ru/mihail-i-rangave-811-813-gg-bivshij-ministrom-dvora-kurapalat-a-v-kartashev-vselenskie-sobori.html
  • college.bystrickaya.ru/32-yazik-dokumentov-vhodyashih-v-sostav-zayavki-na-uchastie-v-aukcione-dokumentaciya-ob-aukcione-47.html
  • bukva.bystrickaya.ru/optimizaciya-portfelya-cennih-bumag.html
  • crib.bystrickaya.ru/instrukciya-po-provedeniyu-gidravlicheskih-ispitanij-truboprovodov-povishennim-davleniem-metodom-stress-testa-vn-39-9-005-98-stranica-39.html
  • report.bystrickaya.ru/guava-samij-poleznij-v-mire-plod.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/uroki-77-94-stranica-3.html
  • thesis.bystrickaya.ru/prilozhenie-8-obrazec-registracionnogo-udostovereniya-o-bezopasnosti-lekarstvennih-sredstv-dlya-medicinskogo-primeneniya.html
  • education.bystrickaya.ru/-sostoyalsya-vi-sezd-soveta-municipalnih-obrazovanij-regiona-informacionnij-byulleten-mestnogo-samoupravleniya.html
  • literatura.bystrickaya.ru/s-p-sushenko-dekabrya-2010-g.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/prilozhenie-20-otchet-o-rabote-po-proektu.html
  • learn.bystrickaya.ru/glava-18--pravovoj-rezhim-ohrani-i-ispolzovaniya-zemel-a-yu-vinokurov-ekologicheskoe-pravo.html
  • znanie.bystrickaya.ru/65poryadok-podachi-i-rassmotreniya-kassacionnih-zhalob-i-protestov-a-m-gatin-shpargalka-po-grazhdanskomu-processualnomu-pravu.html
  • spur.bystrickaya.ru/merzhanian-a-a-c-k38-tehnologiya-vina-stranica-40.html
  • university.bystrickaya.ru/ezhednevnij-monitoring-smi-oao-rao-energeticheskie-sistemi-vostoka-1-9-marta-2010-goda-stranica-5.html
  • testyi.bystrickaya.ru/avtorskaya-programma-kruzhka-shkolnij-muzej-avtor-sheluhina-anna-sergeevna-uchitel-istorii-i-kubanovedeniya-visshej-kvalifikacionnoj-kategorii.html
  • paragraph.bystrickaya.ru/lekciya-sistema-nacionalnih-schetov.html
  • uchenik.bystrickaya.ru/druzhinin-vndiagnostika-obshih-poznavatelnih-sposobnostej-odarennost-po-prezhnemu-ostaetsya-zagadkoj-dlya-mnogih.html
  • teacher.bystrickaya.ru/geometricheskoe-izobrazhenie-avestijskogo-numerologicheskogo-goroskopa-mandala.html
  • predmet.bystrickaya.ru/reshenie-po-raspredeleniyu-sredstv-koefficient-dopustimosti-riska.html
  • education.bystrickaya.ru/-ustav-privodyat-v-sootvetstvie-informacionnij-byulleten-mestnogo-samoupravleniya-izdaetsya-asdg-po-soglasheniyu.html
  • spur.bystrickaya.ru/kursovaya-po-obshej-psihologii-konsultaciya-po-vipolneniyu-kursovoj-raboti-01-03-12-02-03-12.html
  • grade.bystrickaya.ru/ob-itogah-raboti-ministerstva-ekologii-i-prirodopolzovaniya-moskovskoj-oblasti-v-2011-godu-i-zadachah-na-2012-god.html
  • ucheba.bystrickaya.ru/postanovlenie-administracii-mo-volodarskij-rajon-astrahanskoj-oblasti.html
  • thescience.bystrickaya.ru/ispolzovanie-zarubezhnogo-opita-v-deyatelnosti-malih-neftepererabativayushih-predpriyatij-v-rossijskoj-federacii.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.